Стеббінс Джоуел

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Стеббінс Джоуел (30.VII.1878 — 16.III.1966)

Stebbins

Американський астроном Джоуел Стеббінс народився 30 липня 1878 р. у м. Омаха (шт. Небраска). Здобувши (1899) вищу освіту в університеті штату Небраска, продовжив навчання у Вісконсинському (1900—1901) і Каліфорнійському (1901—1903) університетах. Упродовж 1903—1922 років працював в Іллінойському університеті (з 1913 — професор і директор обсерваторії). У 1922—1948 рр. — професор астрономії та директор обсерваторії Вошберн Вісконсинського університету. Вийшовши (1948) у відставку, ще протягом десяти років виконував наукову роботу в Лікській обсерваторії.

Джоуел Стеббінс — засновник фотоелектричної астрофотометрії. Використовував (1906—1937) селеновий фотоелемент для спостережень Місяця, сонячної корони, змінних зір (більша точність електрофотометрії порівнюючи з фотографічною фотометрією, дозволила відкрити низк тонких ефектів, які не можна було виявити фотографічним шляхом).

На початку 1930-х років разом з М. Хаффером і А. Вітфордом виконав перше велике й точне дослідження селективного поглинання в Галактиці шляхом визначення надлишків кольору великого числа B-зір. Виявив слабо світні сферичні гало у багатьох близьких спіральних галактик. Розробив спільно з Вітфордом шестикольорову фотометричну систему, що охоплює ділянку довжин хвиль від 330,0 до 12 50,0 нанометрів.

У 1940—1943 рр. — президент Американського астрономічного товариства. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 2300 Стеббінс.

Джоуел Стеббінс помер 16 березня 1966 р. у м. Пало-Альто (шт. Каліфорнія).

Докладніше про Джоуела Стеббінса