Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Султанов Гаджибек Фараджуллайович (20.IX.1921 — 5.IX.2008)

 

Sultanov 

Азербайджанський радянський астроном Гаджибек Фараджуллайович Султанов народився 20 вересня 1921 р. у селі Шаган (нині Хазарський район м. Баку). Здобув (1942) вищу освіту в Бакинському університеті. Протягом 1948—1951 років навчався в аспірантурі Московського університету. З 1953 р. керував роботами зі створення (вибір місця, проектування, встановлення 2-метрового телескопа) Шемахінської астрофізичної обсерваторії Академії наук Азербайджанської РСР. Упродовж 1956—1960 рр. очолював Сектор астрофізики АН АзРСР. У 1960—1981 роках — директор Шемахінської астрофізичної обсерваторії. З 1981 р. — керівник лабораторії небесної механіки й астрофізики Інституту космічних досліджень природних ресурсів АН АзРСР.

 

Галузь наукових інтересів Гаджибека Султанова — небесна механіка, космогонія Сонячної системи. Вивчав методами небесної механіки і математичної статистики походження, структуру та еволюцію головного поясу астероїдів. Виконав докладний аналіз гіпотези Генріха Ольберса про походження астероїдів унаслідок розпаду однієї планети й показав, що вона у своєму початковому варіанті не може пояснити розподіл астероїдів на окремі сімейства. Розвинув гіпотезу, згідно з якою кільце астероїдів утворилося в результаті послідовних розпадів нечисленних більших первинних тіл, що виникли на першому етапі еволюції протопланетної речовини.

 

Гаджибек Фараджуллайович Султанов помер (загинув при пожежі в будівлі управління Шемахінської обсерваторії) 5 вересня 2008 р. в Баку.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1