Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи, можливо, знайшли сліди найдавніших зір Всесвіту

30 вересня 2022

Спостереження віддаленого квазара, виконані в обсерваторії Gemini («Близнюки»), вказують на зорю найпершого покоління, яка загинула внаслідок вибуху «супер наднової».

 

 

Можливо, астрономи виявили стародавні хімічні рештки перших зір, які колись освітили Всесвіт. Використавши інноваційний аналіз спектра далекого квазара, який спостерігали за допомогою 8,1-метрового телескопа Gemini North («Близнюк-Півнвч») на Гаваях (ним керує Національна дослідницька лабораторія оптичної та інфрачервоної астрономії Національного наукового фонду США — National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory, NOIRLab), вчені виявили незвичайне співвідношення хімічних елементів. Науковці вважають, що такий склад можуть мати лише рештки зорі першого покоління масою 300 сонячних, які залишилися після її вибуху.

Докладніше:

Астрономи виявили бульбашку гарячого газу, що обертається навколо надмасивної чорної діри Молочного Шляху

22 вересня 2022

 

За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) астрономи помітили ознаки «гарячої цятки», що обертається навколо Стрільця A*, чорної діри в центрі нашої галактики. Знахідка допоможе науковцям краще зрозуміти загадкове та динамічне середовище нашої надмасивної чорної діри.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цейпель фон Гуго Едвард (8.II.1873 — 8.VI.1959)

 

 

Шведський астроном Едвард Гуго фон Цейпель народився 8 лютого 1873 р. у Стокгольмі. Здобув вищу освіту в Уппсальському університеті. Працював у Стокгольмській (1897—1900), Пулковській (1901—1902) і Паризькій (1904—1906) обсерваторіях. Упродовж 1904—1938 рр. — викладач (з 1920 р. — професор) Уппсальского університету, а також астроном-спостерігач (з 1911 р.) Уппсальскої обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Гуго Цейпеля — небесна механіка, зоряна астрономія. Розробляв теорію збуреного руху для періодичних комет і астероїдів. Запропонував новий метод (метод Цейпеля) для розрахунків руху природних і штучних небесних тіл. Досліджував закономірності розподілу зір в кулястих скупченнях і розробив метод для визначення відносних мас зір усередині скупчень. Вивчав внутрішню будову зір, змінні зорі, виконував роботи із зоряної фотометрії.

 

Один із засновників Шведського астрономічного товариства (його президент у 1926—1935 роках). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 8870 фон Цейпель.

 

Гуго фон Цейпель помер 8 червня 1959 р. в Уппсалі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1