Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цейпель фон Гуго Едвард (8.II.1873 — 8.VI.1959)

 

 

Шведський астроном Едвард Гуго фон Цейпель народився 8 лютого 1873 р. у Стокгольмі. Здобув вищу освіту в Уппсальському університеті. Працював у Стокгольмській (1897—1900), Пулковській (1901—1902) і Паризькій (1904—1906) обсерваторіях. Упродовж 1904—1938 рр. — викладач (з 1920 р. — професор) Уппсальского університету, а також астроном-спостерігач (з 1911 р.) Уппсальскої обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Гуго Цейпеля — небесна механіка, зоряна астрономія. Розробляв теорію збуреного руху для періодичних комет і астероїдів. Запропонував новий метод (метод Цейпеля) для розрахунків руху природних і штучних небесних тіл. Досліджував закономірності розподілу зір в кулястих скупченнях і розробив метод для визначення відносних мас зір усередині скупчень. Вивчав внутрішню будову зір, змінні зорі, виконував роботи із зоряної фотометрії.

 

Один із засновників Шведського астрономічного товариства (його президент у 1926—1935 роках). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 8870 фон Цейпель.

 

Гуго фон Цейпель помер 8 червня 1959 р. в Уппсалі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1