Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Унзельд Йоганнес Отто Альбрехт (20.IV.1905 — 23.IX.1995)

 

Unzeld 

Німецький астроном Альбрехт Отто Йоганнес Унзельд народився 20 квітня 1905 р. у м. Больгайм. Здобув вищу освіту в Тюбінгенському і Мюнхенському університетах. У 1929 р. — професор фізики й астрофізики Мюнхенського університету. Протягом 1930—1932 років — професор Гамбурзького університету. Упродовж 1932—1973 рр. — професор (з 1973 р. — почесний професор) теоретичної фізики, директор Астрономічного інституту та обсерваторії університету в м. Кіль (1958—1959 рр. — ректор цього університету).

 

Галузь наукових інтересів Альбрехта Унзельда — теорія зоряних атмосфер. Розвинув теорію зоряних атмосфер. Пояснив (1930) грануляцію сонячної поверхні конвекцією в глибоких шарах атмосфери Сонця. Розробив (1932) метод, що дозволяв визначати інтенсивність слабких фраунгоферових ліній. Обчислив таблиці з допомогою яких можна описувати будову атмосфер Сонця і червоних гігантів. Розглянув теоретичні проблеми, пов’язані з дослідженням хімічного складу атмосфер Сонця і зір. Визначив вміст хімічних елементів у сонячній атмосфері й протуберанцях.

 

Уперше отримав надійні оцінки вмісту елементів в атмосфері гарячої зорі (τ Скорпіона). Виконав низку робіт з радіоастрономії.

 

Редагував журнал Zeitschrift für Astrophysik до його об’єднання (1969) з іншими аналогічними виданнями в журнал Astronomy and Astrophysics.

 

На честь науковця названо астероїд 2842 Унзельд.

 

Альбрехт Отто Йоганнес Унзельд помер 23 вересня 1995 р.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1