Вільдт Руперт

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Вільдт Руперт (25.V.1905 — 9.I.1976)

Wildt

Німецький і американський астроном Руперт Вільдт народився 25 червня 1905 р. у Мюнхені. Закінчивши (1927) Берлінський університет, працював упродовж 1928—1934 рр. в Боннській і Ґеттінґенській обсерваторіях. З 1935 р. мешкав у США. У 1935—1936 рр. був співробітником обсерваторії Маунт-Вілсон. Упродовж 1936—1942 рр. працював в Інституті перспективних досліджень в Принстоні. З 1942 р. до 1946 р. — в університеті штату Віргінія, а протягом 1946—1973 рр. — в Єльському університеті (з 1957 р. — професор астрофізики).

Галузь наукових інтересів Руперта Вільдта — планетні й зоряні атмосфери, внутрішня будова планет. У 1931 р. ототожнив смуги поглинання в спектрах Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна з молекулами аміаку і метану. Це відкриття вказало на те, що ці гази є основними складовими атмосфер планет-гігантів. Розробив моделі внутрішньої будови планет-гігантів, згідно з якими ці планети складаються головно з водню. Першим висловив (1938) думку про те, що негативний йон водню (його існування було передбачене на підставі квантово-механічних розрахунків) є основним джерелом неперервного поглинання в атмосфері Сонця, а також зір, схожих на Сонце. Ця ідея відіграла велику роль у подальшій розробці теорії зоряних атмосфер.

У 1965—1968 рр. та 1971—1972 рр. був президентом Асоціації університетів для досліджень в галузі астрономії. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1953 Рупертвільдт.

Руперт Вільдт помер 9 січня 1976 р. у м. Орлеанс (штат Массачусетс, США).

Докладніше про Руперта Вільдта