Вольф Рудольф Йоганн

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Вольф Рудольф Йоганн (7.VII.1816 — 6.XII.1896)

Volf Rudolf

Швейцарський астроном Йоганн Рудольф Вольф народився 7 липня 1816 р. у м. Фелланден, поблизу Цюриха. Вищу освіту здобув у Цюрихському, Віденському й Берлінському університетах. Відвідавши (1838) Брюссель, Бонн і Париж, познайомився з відомими науковцями — Карлом Ґаусом, Фрідріхом Арґеландером і Франсуа Араґо. З 1839 р. — викладач математики й фізики в реальному училищі в Берні. У 1847—1855 рр. очолював Бернську обсерваторію і був доцентом астрономії і математики в Бернському університеті. З 1855 р. — професор астрономії Цюрихського університету і технічному університеті (нині Федеральна вища технічна школа Цюриха), а з 1864 р. по 1893 р. — також директор Цюрихської обсерваторії. На цих посадах він перебував до кінця життя.

Галузь наукових інтересів — Сонце, історія астрономії, метеорологія (перший директор Центрального метеорологічного інституту в Швейцарії). Упродовж півсторіччя неперервно спостерігав сонячні плями. Встановив (1852) середню періодичність (11,1 років) їх появи на диску Сонця й існування зв’язку між цим періодом і коливаннями магнітного поля Землі. Запровадив у практику параметр (отримав назву число Вольфа), що вказує на активність утворення сонячних плям. Автор монографії з історії астрономії і довідника, що охоплює період від зародження астрономії до початку 1890-х років.

Рудольф Вольф помер 6 грудня 1896 р. в Цюриху (Швейцарія).