Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Вольф Рудольф Йоганн (7.VII.1816 — 6.XII.1896)

 

Volf Rudolf 

Швейцарський астроном Йоганн Рудольф Вольф народився 7 липня 1816 р. у м. Фелланден, поблизу Цюриха. Вищу освіту здобув у Цюрихському, Віденському й Берлінському університетах. Відвідавши (1838) Брюссель, Бонн і Париж, познайомився з відомими науковцями — Карлом Ґаусом, Фрідріхом Арґеландером і Франсуа Араґо. З 1839 р. — викладач математики й фізики в реальному училищі в Берні. У 1847—1855 рр. очолював Бернську обсерваторію і був доцентом астрономії і математики в Бернському університеті. З 1855 р. — професор астрономії Цюрихського університету і технічному університеті (нині Федеральна вища технічна школа Цюриха), а з 1864 р. по 1893 р. — також директор Цюрихської обсерваторії. На цих посадах він перебував до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів — Сонце, історія астрономії, метеорологія (перший директор Центрального метеорологічного інституту в Швейцарії). Упродовж півсторіччя неперервно спостерігав сонячні плями. Встановив (1852) середню періодичність (11,1 років) їх появи на диску Сонця й існування зв’язку між цим періодом і коливаннями магнітного поля Землі. Запровадив у практику параметр (отримав назву число Вольфа), що вказує на активність утворення сонячних плям. Автор монографії з історії астрономії і довідника, що охоплює період від зародження астрономії до початку 1890-х років.

 

Рудольф Вольф помер 6 грудня 1896 р. в Цюриху (Швейцарія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1