Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Арґеландер Август Вільгельм Фрідріх (22.ІІІ.1799 — 17.ІІ.1875)

 

Argelander 

Німецький астроном Фрідріх Вільгельм Август Арґеландер народився 22 березня 1799 р. в м. Мемелі (тепер м. Клайпеда, Литва). У 1822 р. закінчив Кенігсберзький університет, а 1823 р. став директором обсерваторії в Або (Фінляндія). Упродовж 1832―1837 рр. працював у Гельсінки (керував створенням нової астрономічної обсерваторії (стала до ладу 1835 р.) і був її першим директором). У 1837 р. Арґеландер очолив нову Боннську обсерваторію, де працював до кінця свого життя.

 

Галузь наукових інтересів Фрідріха Арґеландер ― позиційна астрономія, фотометрія, змінні зорі (розробив методи їх спостереження та сам спостерігав багато з них). У 1852 р. Арґеландер з двома співробітниками взявся за грандіозну працю — визначення положення всіх зір до 9,5 зоряної величини в північній півкулі неба. У 1859 р. спостереження було завершено і в 1859—1862 рр. у світ вийшов Боннський зоряний каталог «Боннський огляд», що містить небесні координати 324 198 зір. Упродовж тривалого часу він був одним з основних зоряних каталогів.

 

На честь науковця названо астероїд 1551 Арґеландер і кратер на Місяці.

 

Арґеландер Фрідріх Вільгельм Август помер 17 лютого 1875 р. в Бонні.

 

Докладніше про Фрідріха Арґеландера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1