Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Арґеландер Август Вільгельм Фрідріх (22.ІІІ.1799 — 17.ІІ.1875)

 

Argelander 

Німецький астроном Фрідріх Вільгельм Август Арґеландер народився 22 березня 1799 р. в м. Мемелі (тепер м. Клайпеда, Литва). У 1822 р. закінчив Кенігсберзький університет, а 1823 р. став директором обсерваторії в Або (Фінляндія). Упродовж 1832―1837 рр. працював у Гельсінки (керував створенням нової астрономічної обсерваторії (стала до ладу 1835 р.) і був її першим директором). У 1837 р. Арґеландер очолив нову Боннську обсерваторію, де працював до кінця свого життя.

 

Галузь наукових інтересів Фрідріха Арґеландер ― позиційна астрономія, фотометрія, змінні зорі (розробив методи їх спостереження та сам спостерігав багато з них). У 1852 р. Арґеландер з двома співробітниками взявся за грандіозну працю — визначення положення всіх зір до 9,5 зоряної величини в північній півкулі неба. У 1859 р. спостереження було завершено і в 1859—1862 рр. у світ вийшов Боннський зоряний каталог «Боннський огляд», що містить небесні координати 324 198 зір. Упродовж тривалого часу він був одним з основних зоряних каталогів.

 

На честь науковця названо астероїд 1551 Арґеландер і кратер на Місяці.

 

Арґеландер Фрідріх Вільгельм Август помер 17 лютого 1875 р. в Бонні.

 

Докладніше про Фрідріха Арґеландера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1