Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Надмасивні чорні діри незабаром після Великого Вибуху: як вони сформувалися?

24 березня 2020

Їхня маса в мільярди разів більша, ніж у Сонця: що уможливило появу надмасивних чорних дір, які спостерігали нещодавно, коли Всесвіту, вік якого нині 14 мільярдів років, було «лише» 800 мільйонів років? Для астрофізиків формування цих космічних монстрів за такий короткий час — справжня наукова головоломка, яка ставить важливі питання щодо сучасних знань про розвиток цих небесних тіл.

Докладніше:

Виявлено екзопланету, де йдуть залізні дощі

11 березня 2020

Дослідники, які працюють з Дуже великим телескопом (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), спостерігали надзвичайну планету. На думку науковців на ній ідуть дощі із заліза. Упродовж світлої частини доби температура на цій надгарячій гігантській екзопланеті піднімається вище 2400 градусів Цельсія. За такої температури відбувається випаровування металів. Сильний вітер переносить пари заліза на холодніший нічний бік планети, де вони конденсуються в краплі заліза.

 

На цій ілюстрації показано вигляд екзопланети WASP-76b вночі. На денному боці дуже гарячої гігантської екзопланети температура піднімається вище 2400 градусів Цельсія. Цього достатньо для випаровування металів. Сильний вітер переносить пари заліза на холодніший нічний бік, де вони конденсується в краплі заліза. У лівій частині зображення видно термінатор — межу, що розділяє денний і нічний боки екзопланети. Фото з сайту www.eso.org.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Арґеландер Август Вільгельм Фрідріх (22.ІІІ.1799 — 17.ІІ.1875)

 

Argelander 

Німецький астроном Фрідріх Вільгельм Август Арґеландер народився 22 березня 1799 р. в м. Мемелі (тепер м. Клайпеда, Литва). У 1822 р. закінчив Кенігсберзький університет, а 1823 р. став директором обсерваторії в Або (Фінляндія). Упродовж 1832―1837 рр. працював у Гельсінки (керував створенням нової астрономічної обсерваторії (стала до ладу 1835 р.) і був її першим директором). У 1837 р. Арґеландер очолив нову Боннську обсерваторію, де працював до кінця свого життя.

 

Галузь наукових інтересів Фрідріха Арґеландер ― позиційна астрономія, фотометрія, змінні зорі (розробив методи їх спостереження та сам спостерігав багато з них). У 1852 р. Арґеландер з двома співробітниками взявся за грандіозну працю — визначення положення всіх зір до 9,5 зоряної величини в північній півкулі неба. У 1859 р. спостереження було завершено і в 1859—1862 рр. у світ вийшов Боннський зоряний каталог «Боннський огляд», що містить небесні координати 324 198 зір. Упродовж тривалого часу він був одним з основних зоряних каталогів.

 

На честь науковця названо астероїд 1551 Арґеландер і кратер на Місяці.

 

Арґеландер Фрідріх Вільгельм Август помер 17 лютого 1875 р. в Бонні.

 

Докладніше про Фрідріха Арґеландера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1