Арґеландер Август Вільгельм Фрідріх

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Арґеландер Август Вільгельм Фрідріх (22.ІІІ.1799 — 17.ІІ.1875)

Argelander

Німецький астроном Фрідріх Вільгельм Август Арґеландер народився 22 березня 1799 р. в м. Мемелі (тепер м. Клайпеда, Литва). У 1822 р. закінчив Кенігсберзький університет, а 1823 р. став директором обсерваторії в Або (Фінляндія). Упродовж 1832―1837 рр. працював у Гельсінки (керував створенням нової астрономічної обсерваторії (стала до ладу 1835 р.) і був її першим директором). У 1837 р. Арґеландер очолив нову Боннську обсерваторію, де працював до кінця свого життя.

Галузь наукових інтересів Фрідріха Арґеландер ― позиційна астрономія, фотометрія, змінні зорі (розробив методи їх спостереження та сам спостерігав багато з них). У 1852 р. Арґеландер з двома співробітниками взявся за грандіозну працю — визначення положення всіх зір до 9,5 зоряної величини в північній півкулі неба. У 1859 р. спостереження було завершено і в 1859—1862 рр. у світ вийшов Боннський зоряний каталог «Боннський огляд», що містить небесні координати 324 198 зір. Упродовж тривалого часу він був одним з основних зоряних каталогів.

На честь науковця названо астероїд 1551 Арґеландер і кратер на Місяці.

Арґеландер Фрідріх Вільгельм Август помер 17 лютого 1875 р. в Бонні.

Докладніше про Фрідріха Арґеландера