Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Юнґ Оґастес Чарлз (15.XII.1834 — 3.I.1908)

 

Yung 

Американський астроном Чарлз Оґастес Юнґ народився 15 грудня 1834 р. у м. Гановер (шт. Нью-Гемпшир). Здобув (1835) вищу освіту в Дартмутському коледжі. Протягом 1857—1866 років — професор математики, фізики та астрономії Вестерн-Резерв коледжу в Гудзоні. У 1866—1877 рр. — професор Дартмутського коледжу. Упродовж 1877—1905 рр. — професор астрономії Принстонського університету.

 

Галузь наукових інтересів Чарлза Юнґа — Сонце. Першим у США почав застосовувати спектральний аналіз для дослідження Сонця і зір. Остаточно встановив (1869) зі спостережень затемнення Сонця реальність існування сонячної корони і показав, що вона має газоподібну природу (до цього корону вважали ореолом, що виникає в атмосфері Землі). Відкрив (1870) обертальний шар в атмосфері Сонця (шар газів над фотосферою, де утворюються лінії поглинання).

 

Спостерігав спектр сонячного спалаху, спектри хромосфери, плям, протуберанців. Спостерігав в спектрі корони яскраву зелену лінію з довжиною хвилі 530,3 нм (її не могли ототожнити з жодним з відомих тоді елементів і тому вважали належною гіпотетичному елементу — легкому газу «коронію»). У 1942 р. Б. Едлен показав, що ця лінія належить 13-кратно іонізованому атому заліза (Fe XIV).

 

Вивчав також спектри комет і спектр Нової Візничого 1891. Виконав кілька астрометричних робіт. Брав участь у багатьох експедиціях для спостереження сонячних затемнень. Спостерігав (1874) у Пекіні проходження Венери по диску Сонця.

 

Автор низки відомих підручників з астрономії та книги «Сонце» (1882), що стала бестселером. На честь науковця названо астероїд 2165 Юнг.

 

Чарлз Оґастес Юнґ помер 3 січня 1908 р. у м. Гановер (США).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1