Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Андрієнко Дмитро Панасович (10.VII.1934 — 24.VI.2011)

 

Andriienko 

Доктор фізико-математичних наук, професор, академік-засновник Академії наук вищої школи України (1992) Дмитро Панасович Андрієнко народився 10 липня 1934 р. у селі Водотиї Брусилівського району Житомирської області. Вищу освіту здобув (1956) на фізичному факультеті Київського університету імені Т.Г. Шевченка.

 

Працював у 1956—1960 рр. інженером-дослідником Полярної станції на мисі Шмідта (Магаданська обл., Росія). З 1960 р. — у Київському університеті (лекційний асистент, старший науковий співробітник, доцент, професор). Протягом 1972—1975 рр. був професором Алжирського університету.

 

Галузь наукових інтересів Д.П. Андрієнка — полярній сяйва, фізика комет. Уперше в СРСР сконструював апаратуру для визначення висот полярних сяйв та виконав їх числові вимірювання. Обґрунтував ідею і розробив математичну модель спалаху блиску комет внаслідок впливу на них потоків сонячного вітру.

 

Розробив і вперше використав нову теорію балістичної кумуляції кометних порошинок, яка дозволяє обґрунтувати виникнення активних процесів в атмосферах комет — спалахів блиску, утворення антихвостів та інших локальних явищ (разом з І.Г. Міщишиною). Створив та видав каталоги фізичних характеристик комет за період 1976—1985 рр.

 

Керував розробкою та створенням першої вітчизняної автоматизованої супутникової апаратури для дослідження озону в атмосфері Землі (працювала на кількох штучних супутниках Землі типу «Космос» та «Метеор»).

 

Дмитро Панасович Андрієнко помер 24 червня 2011 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1