Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нове дослідження проливає світло на те, чому зоряні популяції в Галактиці такі схожі

09 серпня 2022

Найдосконаліше натепер комп’ютерне моделювання показало: утворення зір — це саморегульований процес.

 

 

Науковці з’ясували, що саме визначає маси зір, — таємницю, яка десятиліттями цікавила астрофізиків. Їхня відповідь? Самі зорі.

 

Використовуючи дуже докладне моделювання, група науковців зробила проривне відкриття: утворення зір є саморегульованим процесом. Це знання може дати змогу дослідникам зрозуміти утворення зір у близьких і далеких галактиках.

Докладніше:

Формування карликової галактики спостерігали за допомогою індійського супутника AstroSat

02 серпня 2022

 

Міжнародна група дослідників спостерігала фрагмент процесу формування карликової галактики, що може допомогти пояснити, як ці зоряні системи еволюціонують від карликового стану до зрілості. У статті, опублікованій в журналі Nature, група описує пошук доказів накопичення речовини і формування нових зір в таких галактиках (процес дозрівання цих галактик Ред.).

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Барабашов Микола Павлович (30.ІІІ.1894 — 29.IV.1971)

 

Barabashov 

Академік АН УРСР Микола Павлович Барабашов народився 30 березня 1894 р. у Харкові. Вищу освіту здобув (1919) у Харківському університеті, де потім і працював. Протягом 1930—1971 рр.був директором астрономічної обсерваторії (одночасно у 1935—1971 рр.— завідувач кафедри астрономії, а упродовж 1943—1946 рр. — ректор університету).

 

Галузь наукових інтересів М.П. Барабашова — фотометрія планет і Місяця. З’ясував (1918), що поверхню Місяця становлять вулканічні породи базальтового типу великої пористості. Цей висновок було підтверджено під час вивчення Місяця з допомогою космічних апаратів.

 

Виконав (1920—1926) з допомогою 270-міліметрового рефлектора візуальні спостереження Марса, на основі яких було створено карту поверхні планети. У 1930-х роках почав застосовувати методи фотографічної фотометрії для вивченні планет і Місяця.

 

Розробив (разом з Н.Г. Пономарьовим) конструкцію першого радянського спектрогеліоскопа. Ця розробка суттєво вплинула на розвиток Служби Сонця в Радянському Союзі.

 

Був одним з авторів і редактором першого «Атласу зворотного боку Місяця». Його створили (1960) за фотографіями, які отримала автоматична міжпланетна станція «Луна-3».

 

Засновник харківської школи планетознавства (понад 15 років очолював Комісію з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР). Заслужений діяч науки Української РСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1969). На честь науковця названо астероїд 2883 Barabashov та кратер на Марсі. Президія АН УРСР заснувала (1987) премію імені М.П. Барабашова за видатні роботи в галузі фізики планет, зір і галактик.

 

Микола Павлович Барабашов помер 29 квітня 1971 р. у Харкові.

 

Докладніше про Миколу Барабашова

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1