Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено першу планету-гігант коло білого карлика

04 грудня 2019

 

Науковці, які використовують Дуже великий телескоп Європейської південної обсерваторії, вперше знайшли докази існування великої планети, пов’язаної із зорею білим карликом. Планета обертається навколо гарячого білого карлика, залишку зорі, схожої на Сонце, на близькій відстані. Внаслідок цього вона втрачає атмосферу з якої довкола зорі утворився газовий диск. Ця унікальна система є своєрідним натяком на те, який вигляд може мати Сонячна система у віддаленому майбутньому.

Докладніше:

Астрономи знайшли перші докази того, що існують міні-чорні діри

02 грудня 2019

Зовсім новий клас чорних дір може існувати у Всесвіті, й ці об’єкти, можливо, набагато менші від відкритих раніше крихітних небесних тіл — до такого нового і радикального висновку дійшли науковці.

 

Дослідники виявили чорну діру порівняно низької маси, що є супутником зорі, яка лежить від Землі на відстані 10000 світлових років. Фото з сайту www.livescience.com.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Барабашов Микола Павлович (30.ІІІ.1894 — 29.IV.1971)

 

Barabashov 

Академік АН УРСР Микола Павлович Барабашов народився 30 березня 1894 р. у Харкові. Вищу освіту здобув (1919) у Харківському університеті, де потім і працював. Протягом 1930—1971 рр.був директором астрономічної обсерваторії (одночасно у 1935—1971 рр.— завідувач кафедри астрономії, а упродовж 1943—1946 рр. — ректор університету).

 

Галузь наукових інтересів М.П. Барабашова — фотометрія планет і Місяця. З’ясував (1918), що поверхню Місяця становлять вулканічні породи базальтового типу великої пористості. Цей висновок було підтверджено під час вивчення Місяця з допомогою космічних апаратів.

 

Виконав (1920—1926) з допомогою 270-міліметрового рефлектора візуальні спостереження Марса, на основі яких було створено карту поверхні планети. У 1930-х роках почав застосовувати методи фотографічної фотометрії для вивченні планет і Місяця.

 

Розробив (разом з Н.Г. Пономарьовим) конструкцію першого радянського спектрогеліоскопа. Ця розробка суттєво вплинула на розвиток Служби Сонця в Радянському Союзі.

 

Був одним з авторів і редактором першого «Атласу зворотного боку Місяця». Його створили (1960) за фотографіями, які отримала автоматична міжпланетна станція «Луна-3».

 

Засновник харківської школи планетознавства (понад 15 років очолював Комісію з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР). Заслужений діяч науки Української РСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1969). На честь науковця названо астероїд 2883 Barabashov та кратер на Марсі. Президія АН УРСР заснувала (1987) премію імені М.П. Барабашова за видатні роботи в галузі фізики планет, зір і галактик.

 

Микола Павлович Барабашов помер 29 квітня 1971 р. у Харкові.

 

Докладніше про Миколу Барабашова

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1