Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

З допомогою ALMA виявлено тріо планет «немовлят» навколо молодої зорі

13 червня 2018

Два незалежні колективи астрономів скористалися можливостями радіотелескопа ALMA, щоб виявити переконливі докази того, що навколо молодої зорі HD 163296 обертаються три відносно недавно сформованих планети. Застосувавши нову методику виявлення планет, астрономи зафіксували три порушення в заповненому газом диску навколо молодої зорі: найсильніший доказ того, що на орбітах навколо неї є недавно утворені планети. Їх вважають першими планетами, які виявлені з допомогою ALMA.

Докладніше:

NASA знайшло давній органічний матеріал на Марсі та відкрило завісу таємниці марсіанського метану

08 червня 2018

Марсохід NASA Curiosity («К’юріосіті» — допитливість, цікавість) знайшов нові свідчення того, що на Червоній планеті колись давно могло бути життя, а також атмосферні ознаки, пов’язані з пошуком теперішнього життя на Марсі. Хоча ці знахідки не вказують однозначно на саме життя, вони є хорошим знаком для майбутніх космічних місій, які вивчатимуть поверхню планети та її приповерхневий шар. Результати нових досліджень оприлюднив 8 червня поточного року журнал Science.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Барабашов Микола Павлович (30.ІІІ.1894 — 29.IV.1971)

 

Barabashov 

Академік АН УРСР Микола Павлович Барабашов народився 30 березня 1894 р. у Харкові. Вищу освіту здобув (1919) у Харківському університеті, де потім і працював. Протягом 1930—1971 рр.був директором астрономічної обсерваторії (одночасно у 1935—1971 рр.— завідувач кафедри астрономії, а упродовж 1943—1946 рр. — ректор університету).

 

Галузь наукових інтересів М.П. Барабашова — фотометрія планет і Місяця. З’ясував (1918), що поверхню Місяця становлять вулканічні породи базальтового типу великої пористості. Цей висновок було підтверджено під час вивчення Місяця з допомогою космічних апаратів.

 

Виконав (1920—1926) з допомогою 270-міліметрового рефлектора візуальні спостереження Марса, на основі яких було створено карту поверхні планети. У 1930-х роках почав застосовувати методи фотографічної фотометрії для вивченні планет і Місяця.

 

Розробив (разом з Н.Г. Пономарьовим) конструкцію першого радянського спектрогеліоскопа. Ця розробка суттєво вплинула на розвиток Служби Сонця в Радянському Союзі.

 

Був одним з авторів і редактором першого «Атласу зворотного боку Місяця». Його створили (1960) за фотографіями, які отримала автоматична міжпланетна станція «Луна-3».

 

Засновник харківської школи планетознавства (понад 15 років очолював Комісію з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР). Заслужений діяч науки Української РСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1969). На честь науковця названо астероїд 2883 Barabashov та кратер на Марсі. Президія АН УРСР заснувала (1987) премію імені М.П. Барабашова за видатні роботи в галузі фізики планет, зір і галактик.

 

Микола Павлович Барабашов помер 29 квітня 1971 р. у Харкові.

 

Докладніше про Миколу Барабашова

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1