Богородський Олександр Федорович

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Богородський Олександр Федорович (11.IX.1907 — 10.XII.1984)

Bohorodskyi

Доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Федорович Богородський народився 11 вересня 1907 р. у м. Горлівка (нині Донецька область). Вищу освіту здобув (1931) у Педагогічному інституті в Ростові-на-Дону. Протягом 1933—1936 років навчався в аспірантурі астрофізичної лабораторії Інституту природничих наук імені П.Ф. Лесгафта в Ленінграді. У 1938—1944 рр. був докторантом Пулковської астрономічної обсерваторії, а потім старшим науковим співробітником. З 1944 р. — в Астрономічній обсерваторії Київського університету (старший науковий співробітник, завідувач відділу, протягом 1953—1972 рр. — її директор). З 1945 р. також працював на кафедрі астрономії Київського університету.

Галузь наукових інтересів О.Ф. Богородського — загальна теорія відносності та її астрономічні застосування, фізика Сонця, планетарні туманності, історія астрономії. У книгах «Уравнения поля Эйнштейна и их применение в астрономии» (1962) та «Всемирное тяготение» (1972) розкрив астрономічні аспекти загальної теорії відносності, дослідив особливості поширення світла у гравітаційному полі.

Виконав низку робіт з питань фізики Сонця, теорії контурів ліній у спектрах зір з рухомими атмосферами. Дослідження з історії астрономії стосуються питань розвитку астрономії в Києві.

На честь науковця названо астероїд 3885 Bogorodskij.

Олександр Федорович Богородський помер 10 грудня 1984 р. у Києві.

Докладніше про Олександра Богородського:

Хміль С. В. Олександр Федорович Богородський (до 100-річчя з дня народження)