Богородський Олександр Федорович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Богородський Олександр Федорович (11.IX.1907 — 10.XII.1984)

Bohorodskyi

Доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Федорович Богородський народився 11 вересня 1907 р. у м. Горлівка (нині Донецька область). Вищу освіту здобув (1931) у Педагогічному інституті в Ростові-на-Дону. Протягом 1933—1936 років навчався в аспірантурі астрофізичної лабораторії Інституту природничих наук імені П.Ф. Лесгафта в Ленінграді. У 1938—1944 рр. був докторантом Пулковської астрономічної обсерваторії, а потім старшим науковим співробітником. З 1944 р. — в Астрономічній обсерваторії Київського університету (старший науковий співробітник, завідувач відділу, протягом 1953—1972 рр. — її директор). З 1945 р. також працював на кафедрі астрономії Київського університету.

Галузь наукових інтересів О.Ф. Богородського — загальна теорія відносності та її астрономічні застосування, фізика Сонця, планетарні туманності, історія астрономії. У книгах «Уравнения поля Эйнштейна и их применение в астрономии» (1962) та «Всемирное тяготение» (1972) розкрив астрономічні аспекти загальної теорії відносності, дослідив особливості поширення світла у гравітаційному полі.

Виконав низку робіт з питань фізики Сонця, теорії контурів ліній у спектрах зір з рухомими атмосферами. Дослідження з історії астрономії стосуються питань розвитку астрономії в Києві.

На честь науковця названо астероїд 3885 Bogorodskij.

Олександр Федорович Богородський помер 10 грудня 1984 р. у Києві.

Докладніше про Олександра Богородського:

Хміль С. В. Олександр Федорович Богородський (до 100-річчя з дня народження)