Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

«Габбл» знайшов дуже малі скупчення темної матерії

12 січня 2020

 

Астрономи вважають темну матерію не лише основною складовою маси Всесвіту, але й тим «остовом», довкола якого формуються галактики. Але щоб знайти докази існування цієї загадкової, невидимої маси, науковці змушені вдаватися до непрямих методів, схожих на ті, що використовують для вивчення чорних дір. По суті, вони визначають, як наявність темної матерії впливає на галактики та зорі в їх околицях.

 

Досі астрономам вдалося знайти докази наявності темної матерії навколо середніх і великих галактик. Використавши спостережні дані Космічного телескопа імені Габбла та застосувавши нову техніку спостереження, група астрономів з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Лабораторії реактивного руху NASA виявила, що темна матерія може утворювати набагато менші скупчення, ніж вважали раніше. Ці висновки були представлені на 235-му з’їзді Американського астрономічного товариства.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Семена Брауде

 

 

Добре знаний український вчений, радіофізик і радіоастроном Семен Якович Брауде народився 28 січня 1911 р. в Полтаві, у сім’ї службовців. У 1927 р. він закінчив професійно-технічну школу, а наступного року вступив на фізичний факультет Державного фізико-хіміко-математичного інституту в Харкові (тепер цей заклад має назву Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна). У цьому інституті С.Я. Брауде навчався до 1932 р., після чого майже десятиліття викладав у ньому, здобувши звання доцента. Разом з тим С.Я. Брауде проводив активну науково-дослідну діяльність. Упродовж 1933—1955 рр. він працював в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ), що в Харкові. Це був перший на території України науково-дослідний заклад фізичного напряму.

 

Наукові дослідження Семена Яковича Брауде стосуються радіофізики та радіоастрономії. В УФТІ він працював у Лабораторії електромагнітного випромінювання, де проводив експериментальні й теоретичні дослідження для розробки потужних генераторів випромінювання в деци- та сантиметровому діапазонах. Наукові праці, які тоді опублікував С.Я. Брауде, стосуються закономірностей руху електронів у схрещених електричних і магнітних полях, а також впливу просторового заряду на цей рух. У його кандидатській дисертації (1937 р.) розглянуто питання генерування потужних коливань у дециметровому діапазоні радіохвиль.

 

С.Я. Брауде взяв активну участь у розробці та випробуваннях надвисокочастотного радіолокатора, який функціонував на довжині хвилі 64 см. Цей унікальний радіолокатор — перший на теренах колишнього СРСР пристрій такого типу — був сконструйований 1938 р. в Харкові. Він давав змогу визначити всі три координати об’єкта. Харківський радіолокатор успішно пройшов випробування під Москвою в перші місяці війни під час бойових дій, у системі протиповітряної оборони. С.Я. Брауде, серед інших співробітників УФТІ, був направлений під Москву в Інститут зв’язку Червоної Армії і особисто керував радіолокатором. Там учений працював до середини 1943 р. і за вагомий унесок у справу захисту столиці СРСР був нагороджений медаллю «За оборону Москви».

 

У 1943 р. С.Я. Брауде захистив докторську дисертацію (доктор технічних наук), того ж року став на посаду завідувача лабораторії УФТІ, а невдовзі разом з колегами повернувся до Харкова. Через деякий час він поновив свою педагогічну діяльність. У 1944 р. С.Я. Брауде став професором кафедри фізики Харківського будівельного інституту, яку невдовзі очолив. У 1946 р. учений був призначений завідувачем однієї з кафедр радіотехнічного факультету Електротехнічного інституту. Цей заклад згодом увійшов до складу Харківського політехнічного інституту. У 1947 р. С.Я. Брауде зініціював створення в УФТІ відділу, щоб досліджувати поширення електромагнітних хвиль над земною поверхнею. Знати закономірності поширення радіохвиль потрібно для навігації, зв’язку, локації тощо. Під керівництвом С.Я. Брауде була проведена ціла низка досліджень щодо поширення радіохвиль різної довжини над поверхнею моря. Один із важливих результатів цих досліджень — виявлено аномально мале затухання надвисокочастотних радіохвиль у тропосфері в ділянці глибокої тіні. Це явище дістало назву дальнє тропосферне поширення.

 

С.Я. Брауде та його колеги експериментальне дослідили явище, яке має назву атмосферний хвилевід, а також запропонували методику для його прогнозування. Крім експериментальних робіт, С.Я. Брауде провів багато теоретичних досліджень, що пов’язані з розрахунком напруженості електромагнітного поля під час поширення за різноманітних умов.

 

С.Я. Брауде взяв активну участь у створенні Інституту радіофізики й електроніки (ІРЕ) АН УРСР у Харкові. Названий заклад був організований 1955 р. на базі радіофізичних відділів УФТІ. В Інституті радіофізики й електроніки С.Я. Брауде був заступником директора з наукової роботи (до 1980 р.), а також очолював один з відділів. Дослідження вченого та його колег, проведені там, започаткували новий науковий напрям — радіоокеанографію. Цей розділ науки вивчає ефекти, пов’язані з поширенням радіохвиль над збуреною поверхнею моря.

 

Ще один напрям досліджень, які проводив С.Я. Брауде, — розсіяння надвисокочастотних радіохвиль на неоднорідностях тропосфери. Ці дослідження мають важливе практичне значення, адже допомагають зрозуміти, як поширюється радіосигнал у реальному середовищі.

 

У 1957 р. С.Я. Брауде став проводити дослідження в новій на той час галузі науки — радіоастрономії. Наземні радіоастрономічні спостереження стосуються декаметрового діапазону довжин хвиль. Разом з колегами С.Я. Брауде розробив цілу низку високоефективних радіотелескопів. Серед них — унікальний декаметровий радіотелескоп УТР-2 (скорочення від назви Український Т-подібний радіотелескоп, 2-й варіант), який увели в експлуатацію 1972 р. Цю велику й дуже чутливу антену, площа якої приблизно 150 000 м2, установлено поблизу Харкова. У середині 1970-х рр. С.Я. Брауде очолив роботу зі створення системи інтерферометрів декаметрового діапазону, яка дістала назву Український радіоінтерферометр Академії наук (скорочено УРАН). Система УРАН була введена в дію на початку 1990-х рр. Вона охоплює п’ять радіотелескопів, розміщених на території України. Згаданий вище УТР-2 є базовим інструментом (базовою антеною). Чотири інших радіотелескопи, які мають позначення УРАН-1, УРАН-2, УРАН-3 та УРАН-4, утворюють з ним чотири радіоінтерферометри. Вони розміщені в м. Зміїв (Харківська обл.), поблизу Полтави, поблизу м. Шацьк (Волинська обл.) та неподалік від Одеси. Кутове розділення під час спостережень радіоджерел за допомогою системи УРАН дуже високе — приблизно 1″.

 

Радіоастрономічні інструменти, які сконструював С.Я. Брауде, його колеги й учні, дали змогу дослідити радіовипромінювання Сонця, пульсарів, космічного фону, виміряти протяжні радіоджерела та ін. С.Я. Брауде та його колеги склали перший у світі каталог космічних радіоджерел та їхніх спектрів у декаметровому діапазоні (понад 4000 об’єктів).

 

У 1980 р. в ІРЕ АН УРСР на основі кількох відділів було організоване відділення радіоастрономії. Через п’ять років на базі цього відділення був створений Радіоастрономічний інститут НАН України (РІ НАНУ). Дуже активну участь в організації Радіоастрономічного інституту взяв С.Я. Брауде. Цей інститут невпинно розвивався і став науковим закладом світового рівня.

 

С.Я. Брауде створив харківську школу радіоастрономів, здобутки якої займають одне з провідних місць у світовій науці.

 

За наукові заслуги С.Я. Брауде був нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1954, 1971 рр.), а також трьома орденами «За заслуги» (1995, 1998, 2001 рр.). Видатні здобутки вченого відзначено Золотою медаллю ім. О.С. Попова (1983 р.) та медаллю Євразійського астрономічного товариства (1997 р.). За наукову й науково-організаційну діяльність учений був обраний спершу членом-кореспондентом (1958 р.), а згодом академіком АН УРСР (1969 р.). У 1991 р. йому надано звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

 

Помер Семен Якович Брауде 29 червня 2003 р. в Харкові.

 

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2011

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1