Ейгенсон Моріс Семенович

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Ейгенсон Моріс Семенович (21.І.1906 — 15.VIII.1962)

Eihenson

Доктор фізико-математичних наук, професор Моріс Семенович Ейгенсон народився 21 січня 1906 р. у Катеринославі (нині м. Дніпро). Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті й закінчивши навчання в аспірантурі, став у ньому до роботи викладачем. Також працював (1934—1953) у Пулковській обсерваторії (завідувач відділу фізики Сонця протягом 1938—1951 років). З 1937 по 1951 р. — голова Сонячної комісії Астрономічної ради АН СРСР, керівник мережі Служби Сонця в Радянському Союзі. З 1953 р. — професор Львівського університету і директор (1953—1959) астрономічної обсерваторії цього університету.

Галузь наукових інтересів М.С. Ейгенсона — позагалактична астрономія, космологія, сонячна активність. Першим виявив наявність в усіх спіральних галактиках речовини, що поглинає світло. Знайшов докази існування темної матерії між галактиками.

Запропонував нові індекси сонячної активності, разом з учнями виявив віковий сонячний цикл (знайшов його прояви в деяких геофізичних явищах).

Під його керівництвом створено (1948) монографію «Сонячна активність та її земні прояви». Автор книжки «Нариси фізико-географічних проявів сонячної активності» (1957) і монографії «Позагалактична астрономія» (1960).

Моріс Семенович Ейгенсон помер 15 серпня 1962 р. у Львові.

Докладніше про Моріса Ейгенсона