Герасимович Борис Петрович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Герасимович Борис Петрович (19.III.1889 — 30.XI.1937)

Herasymovych

Доктор фізико-математичних наук, професор Борис Петрович Герасимович народився 19 березня 1889 р. у Кременчуці. Здобувши (1914) вищу освіту в Харківському університеті, був на стажуванні (1916) у Пулковській обсерваторії. Протягом 1917—1922 рр. — приват-доцент Харківського університету, а в 1922—1931 роках — професор астрономії, старший астроном обсерваторії цього університету. Мав упродовж 1926—1929 рр. наукове відрядження в Гарвардську обсерваторію (США), де працював з видатними американськими астрономами О. Струве, Д. Мензелом і П. Меррілом. З 1931 р. — завідувач астрофізичним відділом Пулковської обсерваторії, а протягом 1933—1937 років — її директор.

Галузь наукових інтересів Б.П. Герасимовича — астрофізика. Один з перших і видатних астрофізиків-теоретиків, а також фахівців в зоряній астрономії. Вивчав (1922—1931) природу планетарних туманностей, застосував оригінальний метод оцінки міжзоряного поглинання з допомогою цефеїд, розробив теорію іонізації в зоряних атмосферах і в міжзоряному газі. Уперше розглянув важливі питання астрофізики космічних променів. Значну увагу приділяв вивченню Сонця (за наукову роботу (1928), що стосується джерел сонячної енергії, відзначений премією імені А. Крессі-Моріссона Нью-Йоркської академії наук).

Автор монографії «Фізика Сонця» (українською мовою видана в 1933 р., а російською — у 1935 р.).

На честь науковця названо астероїд 2126 Gerasimovich і кратер на зворотному боці Місяці.

Борис Петрович Герасимович помер (розстріляний під час сталінських репресій) 30 листопада 1937 р. у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург, Росія).

Докладніше про Бориса Герасимовича