Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи, можливо, знайшли сліди найдавніших зір Всесвіту

30 вересня 2022

Спостереження віддаленого квазара, виконані в обсерваторії Gemini («Близнюки»), вказують на зорю найпершого покоління, яка загинула внаслідок вибуху «супер наднової».

 

 

Можливо, астрономи виявили стародавні хімічні рештки перших зір, які колись освітили Всесвіт. Використавши інноваційний аналіз спектра далекого квазара, який спостерігали за допомогою 8,1-метрового телескопа Gemini North («Близнюк-Півнвч») на Гаваях (ним керує Національна дослідницька лабораторія оптичної та інфрачервоної астрономії Національного наукового фонду США — National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory, NOIRLab), вчені виявили незвичайне співвідношення хімічних елементів. Науковці вважають, що такий склад можуть мати лише рештки зорі першого покоління масою 300 сонячних, які залишилися після її вибуху.

Докладніше:

Астрономи виявили бульбашку гарячого газу, що обертається навколо надмасивної чорної діри Молочного Шляху

22 вересня 2022

 

За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) астрономи помітили ознаки «гарячої цятки», що обертається навколо Стрільця A*, чорної діри в центрі нашої галактики. Знахідка допоможе науковцям краще зрозуміти загадкове та динамічне середовище нашої надмасивної чорної діри.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Герасимович Борис Петрович (19.III.1889 — 30.XI.1937)

 

Herasymovych 

Доктор фізико-математичних наук, професор Борис Петрович Герасимович народився 19 березня 1889 р. у Кременчуці. Здобувши (1914) вищу освіту в Харківському університеті, був на стажуванні (1916) у Пулковській обсерваторії. Протягом 1917—1922 рр. — приват-доцент Харківського університету, а в 1922—1931 роках — професор астрономії, старший астроном обсерваторії цього університету. Мав упродовж 1926—1929 рр. наукове відрядження в Гарвардську обсерваторію (США), де працював з видатними американськими астрономами О. Струве, Д. Мензелом і П. Меррілом. З 1931 р. — завідувач астрофізичним відділом Пулковської обсерваторії, а протягом 1933—1937 років — її директор.

 

Галузь наукових інтересів Б.П. Герасимовича — астрофізика. Один з перших і видатних астрофізиків-теоретиків, а також фахівців в зоряній астрономії. Вивчав (1922—1931) природу планетарних туманностей, застосував оригінальний метод оцінки міжзоряного поглинання з допомогою цефеїд, розробив теорію іонізації в зоряних атмосферах і в міжзоряному газі. Уперше розглянув важливі питання астрофізики космічних променів. Значну увагу приділяв вивченню Сонця (за наукову роботу (1928), що стосується джерел сонячної енергії, відзначений премією імені А. Крессі-Моріссона Нью-Йоркської академії наук).

 

Автор монографії «Фізика Сонця» (українською мовою видана в 1933 р., а російською — у 1935 р.).

 

На честь науковця названо астероїд 2126 Gerasimovich і кратер на зворотному боці Місяці.

 

Борис Петрович Герасимович помер (розстріляний під час сталінських репресій) 30 листопада 1937 р. у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург, Росія).

 

Докладніше про Бориса Герасимовича

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1