Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено залишки 11 галактик, яких «з’їв» Молочний Шлях

17 січня 2018

Виявлення 11 нових зоряних потоків — залишків розірваних і поглинутих нашим Молочним Шляхом невеликих галактик — названо одним з головних результатів огляду неба в рамках міжнародної програми Dark Energy Survey (DES). Над виконанням програми працюють понад 400 дослідників з різних наукових установ світу, а її мета — розкрити таємницю темної енергії.

Докладніше:

Сонячна система могла утворитися в бульбашці навколо гігантської мертвої зорі

11 січня 2018

Нова теорія формування Сонячної системи стверджує, що вона утворилася в оболонці навколо мертвої зорі.

 

З попелу однієї зорі народжується інша...

 

Астрономи вже давно знали: більшість елементів з періодичної системи синтезуються в ядерних печах, що світяться в нічному небі. Тоді, коли ці зорі доходять свого фінішу, вони скидають напрацьований в цих печах матеріал назовні — в цьому своєрідному насінні Космосу вже присутні ті елементи, які стануть будівельним матеріалом для формування зір нового покоління. Сонце не є винятком. Але оскільки Сонячна система, безумовно, утворилася із залишків попередніх зір, ситуація залишається актуальною темою для дискусій.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Кононович Олександр Костянтинович (24.ІІ.1850 — 31.V.1910)

 

Kononovych 

Доктор астрономії, професор Олександр Костянтинович Кононович народився 24 лютого 1850 р. у Таганрозі (нині Ростовська область, Росія). Здобувши (1871) вищу освіту в Новоросійському (тепер Одеський) університеті, перебував (1873—1876) на стажуванні в Німеччині — опановував астрофотометрію під керівництвом Йоганна Целльнера. У 1877—1880 рр. викладав математику і фізику в Рішельєвській гімназії в Одесі. Протягом 1881—1910 рр. очолював кафедру астрономії в Новоросійському університеті та університетську обсерваторію (водночас у 1895—1903 рр. — проректор, а в 1897—1904 рр., — декан фізико-математичного факультету).

 

Галузь наукових інтересів О.К. Кононовича — астрофізика. Один із перших астрофізиків у Російській імперії. Ранні роботи належать до небесної механіки (визначення орбіт подвійних зір). Виконав фотометричні вимірювання Марса, Юпітера, Сатурна. Започаткував регулярне фотографування поверхні Сонця та вимірювання положень сонячних плям, систематично спостерігав протуберанці.

 

На честь науковця названо астероїд 8322 Кононович.

 

Олександр Костянтинович Кононович помер 31 травня 1910 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1