Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Кононович Олександр Костянтинович (24.ІІ.1850 — 31.V.1910)

 

Kononovych 

Доктор астрономії, професор Олександр Костянтинович Кононович народився 24 лютого 1850 р. у Таганрозі (нині Ростовська область, Росія). Здобувши (1871) вищу освіту в Новоросійському (тепер Одеський) університеті, перебував (1873—1876) на стажуванні в Німеччині — опановував астрофотометрію під керівництвом Йоганна Целльнера. У 1877—1880 рр. викладав математику і фізику в Рішельєвській гімназії в Одесі. Протягом 1881—1910 рр. очолював кафедру астрономії в Новоросійському університеті та університетську обсерваторію (водночас у 1895—1903 рр. — проректор, а в 1897—1904 рр., — декан фізико-математичного факультету).

 

Галузь наукових інтересів О.К. Кононовича — астрофізика. Один із перших астрофізиків у Російській імперії. Ранні роботи належать до небесної механіки (визначення орбіт подвійних зір). Виконав фотометричні вимірювання Марса, Юпітера, Сатурна. Започаткував регулярне фотографування поверхні Сонця та вимірювання положень сонячних плям, систематично спостерігав протуберанці.

 

На честь науковця названо астероїд 8322 Кононович.

 

Олександр Костянтинович Кононович помер 31 травня 1910 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1