Кононович Олександр Костянтинович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Кононович Олександр Костянтинович (24.ІІ.1850 — 31.V.1910)

Kononovych

Доктор астрономії, професор Олександр Костянтинович Кононович народився 24 лютого 1850 р. у Таганрозі (нині Ростовська область, Росія). Здобувши (1871) вищу освіту в Новоросійському (тепер Одеський) університеті, перебував (1873—1876) на стажуванні в Німеччині — опановував астрофотометрію під керівництвом Йоганна Целльнера. У 1877—1880 рр. викладав математику і фізику в Рішельєвській гімназії в Одесі. Протягом 1881—1910 рр. очолював кафедру астрономії в Новоросійському університеті та університетську обсерваторію (водночас у 1895—1903 рр. — проректор, а в 1897—1904 рр., — декан фізико-математичного факультету).

Галузь наукових інтересів О.К. Кононовича — астрофізика. Один із перших астрофізиків у Російській імперії. Ранні роботи належать до небесної механіки (визначення орбіт подвійних зір). Виконав фотометричні вимірювання Марса, Юпітера, Сатурна. Започаткував регулярне фотографування поверхні Сонця та вимірювання положень сонячних плям, систематично спостерігав протуберанці.

На честь науковця названо астероїд 8322 Кононович.

Олександр Костянтинович Кононович помер 31 травня 1910 р. в Одесі.

Докладніше про О.К. Кононовича