Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Плоонети: коли супутники планет стають блудягами

17 липня 2019

Астрономи не прининяють обговорення визначення планети. Але ясно напевно ― є багато об’єктів, що лежать на межі з двома типами космічних тіл (ідеться про планети та карликові планети — Ред.). Тепер науковці доповнюють цю «мішанину» новим об’єктом. У дослідженні, результати якого оприлюднить журнал Monthly Notices of the Royal Astronomical Society («Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства»), астрономи з теоретичних міркувань визначили новий клас небесних об’єктів, що спочатку існують як супутники планет, але зрештою стають «вільними» й існують самостійно. Їх назвали «плоонетами». Науковці вважають, що такі об’єкти мають існувати на орбітах навколо материнських зірок і їх навіть можна буде виявити в спостережених даних як минулих, так і теперішніх, місій з пошуку екзопланет, зокрема таких як «Кеплер» і TESS.

Докладніше:

«Габбл» виявив таємничий диск довкола чорної діри

12 липня 2019

Астрономи з допомогою Космічного телескопа Габбла спостерігали несподіваний тонкий диск речовини, що оточує надмасивну чорну діру в центрі спіральної галактики NGC 3147, розташованої від Землі на відстані 130 мільйонів світлових років.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Кононович Олександр Костянтинович (24.ІІ.1850 — 31.V.1910)

 

Kononovych 

Доктор астрономії, професор Олександр Костянтинович Кононович народився 24 лютого 1850 р. у Таганрозі (нині Ростовська область, Росія). Здобувши (1871) вищу освіту в Новоросійському (тепер Одеський) університеті, перебував (1873—1876) на стажуванні в Німеччині — опановував астрофотометрію під керівництвом Йоганна Целльнера. У 1877—1880 рр. викладав математику і фізику в Рішельєвській гімназії в Одесі. Протягом 1881—1910 рр. очолював кафедру астрономії в Новоросійському університеті та університетську обсерваторію (водночас у 1895—1903 рр. — проректор, а в 1897—1904 рр., — декан фізико-математичного факультету).

 

Галузь наукових інтересів О.К. Кононовича — астрофізика. Один із перших астрофізиків у Російській імперії. Ранні роботи належать до небесної механіки (визначення орбіт подвійних зір). Виконав фотометричні вимірювання Марса, Юпітера, Сатурна. Започаткував регулярне фотографування поверхні Сонця та вимірювання положень сонячних плям, систематично спостерігав протуберанці.

 

На честь науковця названо астероїд 8322 Кононович.

 

Олександр Костянтинович Кононович помер 31 травня 1910 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1