Конопльова Валентина Петрівна

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Конопльова Валентина Петрівна (01.II.1919 — 01.VI.2001)

Konoplova

Кандидат фізико-математичних наук Валентина Петрівна Конопльова народилася 1 лютого 1919 р. у с. Танаково В’ятської губернії в Росії. Здобувши (1942) вищу освіту на фізико-математичному факультеті Уральського державного університету (тоді м. Свердловськ; нині м. Єкатеринбург), стала до роботи в Астрономічній обсерваторії Київського університету, що на той час перебувала в евакуації у Свердловську. З 1959 р. працювала в Головній астрономічній обсерваторії (ГАО) АН УРСР (учений секретар, завідувач неструктурного астрофізичного відділу, заступник директора з наукової роботи, старший науковий співробітник відділу експериментальної астрофізики).

Галузь наукових інтересів В.П. Конопльової — комети. Визнаний авторитет у світовій кометній спільноті. Організувала в ГАО групу дослідників комет. Першою звернула увагу на те, що в афелії орбіти короткоперіодичних комет групуються в зонах орбіт планет-гігантів, тобто утворюють кометні сім’ї великих планет. Уклала (разом з Ю.Г. Бабенком) каталог мінімальних міжорбітальних відстаней комет.

Очолювала роботу з введення в дію у ГАО телескопа АЗТ-2 і керувала організацію астрофізичних спостережень на ньому. Один з ініціаторів створення в ГАО обчислювального центру.

Автор (разом з Г.К. Назарчук та Л.М. Шульманом) монографії «Поверхностная фотометрия комет» (1977).

На честь науковця названо астероїд 3965 Konopleva.

Валентина Петрівна Конопльова померла 1 червня 2001 р.

Докладніше про Валентину Конопльову:

Л. М. Шульман. Пам’яті Валентини Петрівни Конопльової (1919—2001)