Пам’яті Іллі Григоровича Колчинського (1913—2004)

Відомий український астроном Ілля Григорович Колчинський належить до плеяди перших астрономів Головної астрономічної обсерваторії НАН України (ГАО). Він почав працювати в ГАО 9 січня 1949 р., відтоді понад 40 років його життя були тісно пов’язані з обсерваторією. Тут він започаткував дослідження з фотографічної астрометрії і протягом 1954—1975 рр. очолював однойменний відділ. Завдяки зусиллям І. Г. Колчинського в ГАО встановили та ввели в дію один з перших телескопів — подвійний довгофокусний астрограф Тепфера—Штейнгеля, за допомогою якого були закладені перші епохи спостереженьзір для визначення їхніх власних рухів. Ілля Григорович був першим спостерігачем на цьому телескопі.

Наукові зацікавлення І. Г. Колчинського були досить різнобічними і, крім фотографічної астрометрії, стосувалися таких напрямів, як атмосферна оптика, вивчення мерехтіння зір, історія астрономії. Свої багаторічні дослідження оптичної нестабільності земної атмосфери він узагальнив у монографії «Оптическая нестабильность земной атмосфери по наблюдениям звезд» (1967 р.).

І. Г. Колчинський одним з перших застосував статистичні методи й теорію випадкових функцій до аналізу астрометричних спостережень.

Ілля Григорович — один з ініціаторів всесоюзної кооперативної програми «Фотографічний огляд північного неба» (ФОН), запропонованої 1975 р. Через 25 років астрометристи ГАО на основі спостережень за цією програмою створили першу версію каталогу ФОНАК, що містить положення, власні рухи та деякі характеристики понад 2 млн зір північного неба.

Докладніші біографічні відомості про Іллю Григоровича Колчинського, видатного дослідника й учасника бойових дій Великої Вітчизняної війни, можна знайти в нарисах В. С. Кислюка: «Піонер фотографічної астрометрії. Дослідник нестабільності земної атмосфери» (стаття «Наші ювіляри: голосіївські астрометристи-першопрохідці» в «Астрономічному календарі» за 2003 р.) та А. О. Корсунь «Палко закоханий в астрономію. Вчений, воїн, філософ» (у книжці «Плеяда перших», 2004 р.). Обидва нариси написано ще за життя Іллі Григоровича, а другий з них опубліковано вже після його смерті — учений помер 2 січня 2004 р. на 91-му році життя. У цих нарисах відмічено, що І. Г. Колчинський належить до тієї когорти науковців, характерними рисами яких є широке коло зацікавлень: астрономія, філософія, історія, образотворче мистецтво, музика, література. Ілля Григорович був наділений талантом дослідника; йому були властиві палка відданість астрономії, наполеглива праця, любов до книжок; учений так добре володів іноземними мовами: німецькою, французькою, англійською, що твори багатьох класиків астрономії читав мовою оригіналу. До І. Г. Колчинського цілком можна віднести слова М. В. Ломоносова: «... з давніх-давен з’являлися мужі з визначними природними обдаруваннями, які все життя присвятили астрономії, до чого їх спонукало не прагнення вигоди, а пристрасть наситити свій дух приємністю самої справи».

Своїми ґрунтовними астрономічними знаннями І. Г. Колчинський щедро ділився з тими, кого цікавили таємниці Всесвіту. Він написав цілу низку цікавих науково-популярних брошур, часто виступав з лекціями як член товариства «Знання», був ініціатором створення Київського планетарію, протягом багатьох років входив до складу редакційної колегії «Астрономічного календаря» (до 1996 р. «Короткого астрономічного календаря»), який видає Головна астрономічна обсерваторія НАН України з 1948 р.

У цьому невеличкому нарисі хочеться вказати на одну дуже відмітну рису Іллі Григоровича — він був завзятим бібліофілом, а його книжкове зібрання свідчить про широке коло зацікавлень ученого.

Із самого початку створення бібліотеки ГАО І. Г. Колчинський був її куратором і головою бібліотечної ради. Новими поповненнями 1950—1970 рр. бібліотека завдячує саме йому. Щосуботи протягом багатьох років він обходив усі книжкові магазини Києва та занотовував потрібну для ГАО літературу — це суттєво допомагало працівникам бібліотеки поповнювати її фонд. Вийшовши на пенсію, він передав до бібліотеки ГАО велику частину наукової літератури з власного зібрання, зокрема книжки M. Cаssini «Elemensd’Astronomie» (1740) та книжку «I.Newton; PrincipiaBreviarium» (1751).

Як справжнього вченого І. Г. Колчинського турбувало питання про збереження наукової спадщини, про наукові музеї, зокрема астрономічні. Наведемо деякі його думки відносно музею з неопублікованого рукопису (мовою оригіналу): «Процесе познания происходит в единстве Сенсуса й Логоса, т. е. чувственного, змпирического знання й абстрактного, теоретического. Астрономические приборы — это наши органи чувств (конкретно — глаза), свойства которых дополнены повьішением разрешающей способности, чувствительностью к слабым световым потокам й излучениям разных областей спектра электромагнитных воли.

В исторіш науки существенную роль играют не только описания приборов й методов, но и сами эти приборы как свидетельства развития человеческой мысли, человеческих усилий, направленных на познание тайн природы. Поэтому мы должны прилагать все усилия для их сохранения.

В недалеком будущем эти приборы будут напоминать людям о том времени, когда человек, изучавший небо, имел непосредственный контакт с ним. Уже во второй половине XIX в. и в первой половине XX в. этот контакт перестал быть таким непосредственным. Значительная часть исследований проводилась при помощи фотографии, й небо начали видеть только на фотопластинке.

В конце XX в. мы приблизились к такому времени, когда контакт с небом будет осуществлять робот, обращающийся по заданной орбите в космическом пространстве. Огромное количество данных от него будет поступать на Землю, обрабатываться другими роботами, решателями интеллектуальных задач, как теперь говорят, и на этом будут проверяться гипотезы й делаться выводы.

И все дороже и дороже для нас будут становиться, может быть, несколько наивные, простые, бесхитростные приборы, с которыми люди работали в XIX в. да еще в наше время».

Ілля Григорович не дожив усього півроку до того часу, коли відкрили музей історії ГАО НАН України з нагоди 60-річчя обсерваторії. У музеї є астрометрична кімната, а в ній — окрема вітрина, присвячена І. Г. Колчинському. Тут представлено, зокрема, збережені ним стародавні прилади — геліометр й арифмометр, а також деякі особисті речі (записні книжки, фронтовий планшет тощо).

Пам’ять про Іллю Григоровича Колчинського, ветерана війни й праці, буде збережена для майбутніх поколінь. Запорука цього — його фундаментальні праці (більше сотні), високоточні спостереження, а також експонати музею та зібрання книжок, передане до бібліотеки ГАО.

А. О. Корсунь

Джерело: Астрономічний календар 2006