Путілін Іван Іванович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Путілін Іван Іванович (15.XI.1883 — 9.III.1954)

Кандидат фізико-математичних наук, доцент Іван Іванович Путілін народився 15 листопада 1883 р. у Феодосії. Астрономією цікавився (спостерігав комету Галлея у 1910 р., метеори) з часу навчання в гімназії. Вищу освіту здобув (1916) на фізико-математичному факультеті Московського університету. Протягом 1917—1924 рр. служив у лавах Червоної Армії. У 1924—1926 роках працював у бібліотеці Московського університету. У 1927—1933 рр. — науковий співробітник Астрономо-геодезичного інституту. З 1934 р. мешкав у Києві (до кінця життя — доцент Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка і старший науковий співробітник (1934—1946) Астрономічній обсерваторії цього університету).

Галузь наукових інтересів І.І. Путіліна — небесна механіка, астероїди. Вивчав рух, фізичну природу, походження і зв’язок астероїдів з іншими тілами Сонячної системи. Виконував спостереження інших небесних тіл і явищ (склав каталог червоних змінних зір, спостерігав сонячну корону під час затемнень Сонця).

Автор монографії «Малые планеты» (1953). У ній висвітлив увесь комплекс питань, які були на той час пов’язані з астероїдами.

Активно популяризував астрономічні знання. Був засновником (1939) і першим головою Київського відділення астрономо-геодезичного товариства.

Іван Іванович Путілін помер 9 березня 1954 р. у Києві.

Докладніше про Івана Путіліна:

В. П.Конопльова. Видатний дослідник малих планет (до 100-річчя з дня народження)