Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Шульман Леонід Маркович (23.XII.1936 — 05.X.2007)

 

Shulman 

Доктор фізико-математичних наук Леонід Маркович Шульман народився 23 грудня 1936 р. у Києві. Вищу освіту здобув (1959) на фізичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1958—1961 рр. працював лектором у Київському планетарії. Протягом 1961—1962 рр. — науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Київського університету. Упродовж 1962—2007 рр. — у Головній астрономічній обсерваторії НАН України (аспірант, науковий співробітник, завідувач відділу експериментальної астрофізики у 1986—1994 роках, головний науковий співробітник).

 

Галузь наукових інтересів Л.М. Шульмана — фізика комет. Розробляв теорії кометного ядра та нейтральної атмосфери. Упровадив у фізику комет кілька принципово нових ідей та уявлень (наприклад, механізм утворення складних органічних сполук у ядрах комет через радіаційну полімеризацію під дією космічних променів, дифузійну модель плазмового хвоста комети, механізм активності комет на великих відстанях від Сонця тощо). Разом з Г.К. Назарчук відкрив (1985) люмінесценцію кометного пилу.

 

Автор монографій: «Динамика кометных атмосфер. Нейтральный газ» (1972), «Поверхностная фотометрия комет» (1977), «Ядра комет» (1987).

 

Активно провадив педагогічну діяльність і популяризацію науки. Багато уваги приділяв також громадсько-політичній діяльності.

 

Лауреат премій ім. Ф.О. Бредіхіна АН СРСР (1989) та ім. М.П. Барабашова НАН України (2007).

 

На честь науковця (а також Г.К. Назарчук) названо астероїд № 4187 Shulnazaria (Шульназарія)

 

Леонід Маркович Шульман помер 5 жовтня 2007 р. у Києві.

 

Докладніше про Леоніда Шульмана:

Б. Е. Жиляев. Dominus Шульман.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1