Всехсвятський Сергій Костянтинович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Всехсвятський Сергій Костянтинович (20.VI.1905 — 06.X.1984)

Vsekhsviatskyi

Доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Костянтинович Всехсвятський народився 20 червня 1905 р. у Москві. Здобув (1925) вищу освіту в Московському університеті. Протягом 1924—1935 рр. — науковий співробітник Астрофізичного інституту (тепер Державний астрономічний інститут імені П.К. Штернберга). У 1935—1939 рр. — співробітник, а згодом заступник директора Пулковської астрономічної обсерваторії (Росія). У 1939—1981 рр.— професор, завідувач кафедри астрономії і директор (до 1953 р.) Астрономічної обсерваторії Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.

Галузь наукових інтересів С.К. Всехсвятського — фізика комет, Сонця та сонячної активності, космогонія. Розвинув (1932) гіпотезу Лагранжа про викиди комет й інших малих тіл з поверхонь планет та їхніх супутників. Довів швидку дезінтеграцію періодичних комет. Виявив на підставі вивчення сонячної корони під час затемнень існування протяжних коронарних потоків (названі пізніше «сонячним вітром»). Розробив (1955) разом з учнями теорію динамічної корони Сонця.

Опублікував (1958—1974) фундаментальну працю «Фізичні характеристики комет». Висловив (1960) гіпотезу про існування кільця навколо Юпітера (у 1979 р. його виявив космічний апарат «Вояджер-1»).

Був активним популяризатором астрономічних знань. Ініціатор створення (1952) Київського планетарію.

Лауреат (1974) премії Академії наук СРСР імені Ф.О. Бредихіна. На честь науковця названо астероїд 2721 Всехсвятський.

Сергій Костянтинович Всехсвятський помер 6 жовтня 1984 р. в Києві.

Докладніше про Сергія Всехсвятського:

Конопльова В. П. Сергій Костянтинович Всехсвятський. До 80-річчя з дня народження

Андрієнко Д. П., Зосимович І. Д. Видатний український астроном С.К. Всехсвятський і його наукова школа