Сергій Костянтинович Всехсвятський
До 80-річчя з дня народження
Видатний радянський астроном, доктор фізико-математичних наук професор Сергій Костянтинович Всехсвятський народився 20 червня 1905 р. у Москві. Трудову діяльність почав з 13 років. У 1922 р. він вступив до Московського університету і за три роки закінчив його. За рік до завершення університетського курсу його було зараховано на посаду наукового співробітника Астрофізичного інституту (нині Державний астрономічний інститут ім. П.К. Штернберга — ДАІШ). Тут учений плідно працював до 1935 р., поєднуючи наукові дослідження з педагогічною діяльністю в Московському інституті сталі та Лісотехнічному інституті, де читав курс вищої математики. У 1935 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора фізико-математичних наук. Того самого року С.К. Всехсвятський перейшов на роботу до Пулковської астрономічної обсерваторії, в якій до 1939 р. працював спочатку науковим співробітником, а потім заступником директора. У 1939 р. його було обрано за конкурсом директором Київської астрономічної обсерваторії та завідувачем кафедри астрономії Київського університету. Обсерваторією він керував до 1952 р., а кафедру очолював до 1980 р. В останні роки життя (раптово помер 6 жовтня 1984 р.) працював старшим науковим співробітником Науково-дослідного сектора Київського університету.
Першу наукову працю С.К. Всехсвятський написав 1923 р. під час навчання в Московському університеті (опублікована в AstronomNachr., 1924 р.). У ній подано результати опрацювання фотографічних і візуальних спостережень комети 1912II Гейла. Дослідник визначив типи двох хвостів, що спостерігалися в цієї комети, абсолютні зоряні величини голови та ядерного згущення, а також фотометричний параметр, який характеризує зміну блиску комети з відстанню від Сонця. Обидва напрямки, що ним присвячена праця, С.К. Всехсвятський розвивав протягом усього життя й досяг на тому шляху видатних результатів. Він був і висококваліфікованим спостерігачем небесних об’єктів. Перші його спостереження стосуються комети Енке за її появи 1924 р. Учений спостерігав комету в Кучинській обсерваторії Астрофізичного інституту разом з Б.О. Воронцовим-Вельяміновим. Обидва незалежно один від одного оцінили візуальний блиск комети з 24 вересня по 5 жовтня 1924 р. та одержали фотознімки.
Протягом 45 років С.К. Всехсвятський спостерігав 29 комет і кожній з них дав серію оцінок блиску. Чималою є колекція прямих знімків комет, одержаних з різними телескопами у кількох астрономічних обсерваторіях. Особливу цінність становлять знімки комети 1957 III Аренда — Ролана, зроблені в Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР із подвійним 40-см астрографом. Пильна зацікавленість С. К. Всехсвятського дослідженнями блиску комет пояснюється чітким розумінням ролі фізичних факторів у походженні цих об’єктів. Проблема захопила його з перших років самостійної наукової роботи.
На початок 20-х років астрономи усвідомили завдання кометної фотометрії і молодий учений із ентузіазмом включився в дослідження. За нетривалий час він зібрав дані про візуальний блиск комет, що спостерігалися протягом багатьох століть. Одна за одною виходять з друку його статті з оцінками фотометричних параметрів комет. У 1933 р. учений опублікував перший каталог абсолютних величин комет, а в 1958— фундаментальну працю «Фізичні характеристики комет». Пізніше, в 1966, 1967, 1974 і 1979 рр., вийшли в світ доповненнядо цієї праці.
Порівнявши дані про абсолютний блиск короткоперіодичних комет за різних появ, С.К. Всехсвятський виявив, що їхній блиск з часом помітно падає, а в деяких випадках зменшення блиску відбувається катастрофічне швидко. І вчений зробив сміливий висновок про космогонічну молодість комет. Стаття про це була опублікована в Англії 1930 р. У ній С.К. Всехсвятський підкреслював, що такі комети, як Копфа чи Бореллі, за 100—200 років до відкриття за умови їх існування мали б бути настільки яскравими, що не помітити їх було б просто неможливо.
Через три роки опубліковано перші наближені оцінки віку короткоперіодичних комет, який виявився в межах 70—1300 років. На підставі цього С.К. Всехсвятський дійшов висновку, що розроблювана багатьма астрономами гіпотеза Лапласа про походження комет внаслідок притягання їх великими планетами з міжзоряного простору є невірною. Розв’язання проблеми походження короткоперіодичних, а можливо, і всіх інших комет має бути спрямоване по новому шляху.
Вперше цю думку вчений висловив у статті, опублікованій у 1931 р. в журналі «Мироведение», де зверталася увага на гіпотезу Лагранжа. Французький вчений вважав, що комети утворювалися в межах Сонячної системи і розглядав їх як уламки колишньої планети. С.К. Всехсвятський писав, що «тепер ці ідеї в дещо зміненому Проктором і Шеберле вигляді мають бути розглянуті з усією увагою». Англійський астроном Р.Е. Проктор гадав, що комети — продукти вивержень на планетах. С.К. Всехсвятський розвинув цю ідею, запропонувавши 1933 р. («Астрономический журнал») еруптивну гіпотезу походження комет. Розвивав він її і вдосконалював близько 50 років.
Ідея про космогонічну молодість комет та еруптивна гіпотеза їх походження одразу ж після появи в пресі різко критикувалися багатьма астрономами. І лише глибока переконаність у правильності власних ідей дала змогу С.К. Всехсвятському мужньо витримати «атаки» численних критиків нової теорії походження комет.
Спочатку учений вважав, що комети вивергаються з поверхні Юпітера внаслідок потужних вулканічних процесів. Основна складність даної гіпотези — необхідність постулювати дуже великі швидкості вивержень (близько 60 км/с), щоб погодити спостережувані й теоретичні поділи комет за різними характеристиками їхніх орбіт. Пізніше С.М. Всехсвятський дійшов висновку, що комети — продукти вивержень, які відбуваються на супутниках Юпітера, а можливо, й інших планет-гігантів.
Внаслідок розвитку еруптивної теорії виникли ідеї про вулканізм на планетах Сонячної системи та наявність кілець, подібних до кільця Сатурна, у Юпітера, Урана й Нептуна. У 1960—1961 рр. С.К. Всехсвятському вдалося виявити ознаки кільця навколо Юпітера. Пізніше це блискуче підтвердилося під час космічних місій до великих планет. У 1978 р. відкрито кільце в Урана, а 1980 р. — в Юпітера. Нещодавно встановлено наявність кільця в Нептуна. Підтвердилася також ідея про космічний вулканізм — виявлено потужні вулкани на супутнику Юпітера Іо.
Вагомим внеском у кометну астрономію є результати, одержані С.К. Всехсвятським при дослідженні активних процесів у кометах та їхнього зв’язку з сонячною активністю й умовами в міжпланетному просторі. Велика серія його праць присвячена вивченню сонячної активності та пов’язаних з нею явищ в атмосфері й іоносфері Землі. Зокрема, учений довів, що магнітні бурі та збурення в земній іоносфері спричиняються корпускулярними сонячними потоками. Він розвивав ідею про вплив великих планет на сонячну активність.
Крім спостереження комет, малих і великих планет, С.К. Всехсвятський багато часу віддавав спостереженням Сонця і полярних сяйв, брав участь у багатьох експедиціях для вивчення повних сонячних затемнень (1927, 1936, 1945, 1952, 1954, 1961 і 1968). Він був ініціатором експерименту з вивчення динаміки сонячної корони за допомогою базисних спостережень під час затемнення 1936 р. Дослідивши разом із Є.Я. Богуславською будову сонячної корони під час затемнення, учений дійшов висновку, що корональні промені є потоками сонячної речовини. Ця його ідея стала основою розробленої на кафедрі астрономії Київського університету (за участю аспірантів Всехсвятського ПономарьоваЄ.А. та Нікольського Г.М.) теорії динамічної корони (1953—1957), що попередила відкриття сонячного вітру.
С. К. Всехсвятський був також першим, хто висловив ідею про крижану природу кометних ядер (1947 р., праця опублікована в 1948 р. в «Астрономическом журнале»), що її пізніше та незалежно розробив американський астроном Ф. Уїппл (1950).
Перу С.К. Всехсвятського належать близько 370 наукових статей, 10 монографій, 3 підручники, понад 400 публіцистичних та науково-популярних брошур і статей. Він був одним із засновників товариства «Знання», організував 1947 р. Київський планетарій, а 1963 р. заснував Кометний циркуляр. До 1982 р. учений був відповідальним редактором міжвідомчого республіканського збірника «Проблеми космічної фізики».
На кафедрі астрономії КДУ С.К. Всехсвятський читав курс лекцій для студентів з різних розділів астрономії, керував курсовими і дипломними працями, підготовкою аспірантів, із яких 15 захистили дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук. Особливої уваги він надавав устаткуванню кафедри та обсерваторії сучасним обладнанням, забезпечив високий рівень служби Сонця, що провадиться в обсерваторії і сьогодні. Пізніше на базі метеорної станції Астрономічної обсерваторії КДУ С.К. Всехсвятський організував фактично нову обсерваторію в с. Лісники під Києвом. Тут установлено радіотелескоп для спостереження Сонця, телескопи АЗТ-8 і АЗТ-14, використовувані для спостережень комет та забезпечення навчального процесу.
Працюючи протягом багатьох років головою робочої групи Астроради АН СРСР з вивчення комет, С.К. Всехсвятський приділив велику увагу розвитку досліджень комет у Радянському Союзі, підтримував тісні контакти з багатьма зарубіжними вченими. Він організував спостереження комет в СРСР за програмою Міжнародного року спокійного Сонця та іншими проектами. За його безпосередньою участю організовано 15 всесоюзних конференцій, шкіл і семінарів з фізики й динаміки комет та інших малих тіл Сонячної системи.
Активна й плідна наукова, педагогічна й громадська діяльність С.К. Всехсвятського відзначена орденом Леніна та іншими урядовими нагородами. Йому присвоєно почесний ступінь доктора університету ім. Л. Кошута (Дебрецен, УНР). У зв’язку з виявленням передбаченого кільця планети Уран учений у 1979 р. нагороджений медаллю «За виявлення нових об’єктів» Астроради АН СРСР, а в 1978 р. за цикл праць з фізики комет удостоєний премій ім. Ф.О. Бредихіна АН СРСР.
Наукова громадськість нашої країни шанує пам’ять ученого. У Києві 2—6 липня 1985 р. відбулася Всесоюзна конференція з фізики і динаміки комет, присвячена 80-річчю з дня народження С.К. Всехсвятського (Перші Всехсвятські читання). У конференції взяло участь 120 учених з 27 наукових установ АН СРСР, академій наук союзних республік та вузів країни, було прочитано 68 доповідей і повідомлень. Конференція обговорила особистий внесок С.К. Всехсвятського у розвиток радянської астрономії, а також результати нових досліджень на різних напрямах кометної астрономії, вивчення малих планет і метеорних роїв. Особливий інтерес викликали результати спостережень комети Галлея в Радянському Союзі. Такі наукові форуми — Всехсвятські читання — відбуватимуться в Києві кожні п’ять років. У рішенні Перших Всехсвятських читань відзначено, що ідеї вченого розвиваються. Зокрема, еруптивна концепція походження комет успішно розробляється з нових позицій у Фізико-технічному інститутіім. А.Ф. Йоффе АН СРСР (Є. Дробишевський, І. Агафонова). Оригінальні ідеї кометної космогонії представлені на читаннях В.В. Радзієвським (Горьковський педінститут), А. Тулієвим та А.С. Дадашевим (Батабатський філіал Шемахінської обсерваторії Азербайджанської РСР). Якщо подальші спостереження комети Галлея підтвердять гіпотезу академіка Академії наук Таджицької РСР О.В. Добровольського щодо механізму спалахів блиску цієї комети на великих відстанях від Сонця, то буде одержано ще один аргумент на користь еруптивної теорії походження комет.
Пам’ять про видатного вченого-астронома, педагога і громадського діяча Сергія Костянтиновича Всехсвятського житиме серед тих, хто його знав і працював разом з ним. Ідеї, відкриття та досягнення вченого назавжди залишаться яскравою сторінкою історії астрономії.
В. П. Конопльова
Джерело: Короткий астрономічний календар 1987
