Яковкін Авенір Олександрович

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Яковкін Авенір Олександрович (21.V.1887 — 18.XI.1974)

Yakovkin

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук Авенір Олександрович Яковкін народився у м. Благовєщенськ Уфимської губернії (нині Башкортостан, Росія). Здобувши (1910) вищу освіту в Казанському університеті, працював (1910—1937) в обсерваторії імені В.П. Енгельгардта (з 1927 р. — директор). Одночасно (1916—1937) — викладач Казанського університету. У 1937—1945 рр. — завідувач кафедри астрономії Свердловського (Уральського) університету. У 1945—1951 рр. — професор Київського університету, керівник відділу астрономічної обсерваторії. У 1951—1967 рр. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР. Директор ГАО у 1952—1959 роках.

Галузь наукових інтересів А.О. Яковкіна — вивчення обертання Місяця та його фігури. Встановив залежність місячного радіуса від оптичної лібрації за широтою («ефект Яковкіна») і запропонував для пояснення цієї залежності ряд моделей фігури Місяця. Автор оригінальних приладів і пристроїв для розв’язання різного роду астрономічних задач. Склав перший в світовій літературі збірник астрономічних ефемерид для спостережень з поверхні Місяця.

Автор монографій: «Постоянные физической либрации Луны, выведенные из наблюдений в 1910—1915 гг.» (1928), «Вращение и фигура Луны» ч.1—2 (1939, 1945 ), «Формулы и эфемериды для полевых наблюдений на Луне» (1964).

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Авенір Олександрович Яковкін помер 18 листопада 1974 р. у Києві.

Докладніше про Авеніра Яковкіна