Яковкін Авенір Олександрович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Яковкін Авенір Олександрович (21.V.1887 — 18.XI.1974)

Yakovkin

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук Авенір Олександрович Яковкін народився у м. Благовєщенськ Уфимської губернії (нині Башкортостан, Росія). Здобувши (1910) вищу освіту в Казанському університеті, працював (1910—1937) в обсерваторії імені В.П. Енгельгардта (з 1927 р. — директор). Одночасно (1916—1937) — викладач Казанського університету. У 1937—1945 рр. — завідувач кафедри астрономії Свердловського (Уральського) університету. У 1945—1951 рр. — професор Київського університету, керівник відділу астрономічної обсерваторії. У 1951—1967 рр. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР. Директор ГАО у 1952—1959 роках.

Галузь наукових інтересів А.О. Яковкіна — вивчення обертання Місяця та його фігури. Встановив залежність місячного радіуса від оптичної лібрації за широтою («ефект Яковкіна») і запропонував для пояснення цієї залежності ряд моделей фігури Місяця. Автор оригінальних приладів і пристроїв для розв’язання різного роду астрономічних задач. Склав перший в світовій літературі збірник астрономічних ефемерид для спостережень з поверхні Місяця.

Автор монографій: «Постоянные физической либрации Луны, выведенные из наблюдений в 1910—1915 гг.» (1928), «Вращение и фигура Луны» ч.1—2 (1939, 1945 ), «Формулы и эфемериды для полевых наблюдений на Луне» (1964).

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Авенір Олександрович Яковкін помер 18 листопада 1974 р. у Києві.

Докладніше про Авеніра Яковкіна