Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Новий телескоп для виявлення гравітаційних хвиль

06 липня 2022

Новий телескоп, що складається з двох однакових систем на протилежних сторонах планети, буде відстежувати джерела гравітаційних хвиль.

 

 

Гравітаційно-хвильовий оптичний спостерігач швидкоплинних явищ (Gravitational-wave Optical Transient Observer, GOTO), який створює Ворицький університет, — це свідчення нової ери науки про гравітаційні хвилі. Розгорнутий у двох протилежних місцях на Землі, щоб повністю охопити небо, GOTO виконуватиме пошук оптичних підказок про потужні космічні події, які спричиняють появу бриж в «тканині» космосу.

Докладніше:

Близька взаємодія понад 10 000 років тому закрутила спіралі в диску поблизу центра Галактики

23 червня 2022

Група дослідників з Китаю, США та Німеччини, серед яких Цичжоу Чжан (Qizhou Zhang) з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики (Center for Astrophysics | Harvard & Smithsonian), за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) виявила акреційний диск з двома спіральними рукавами навколо молодої зорі поблизу центра галактики Молочний Шлях.

 

 

Диск, можливо, зазнав деформації внаслідок близького зіткнення з об’єктом, що пролетів повз зорю. Це і спричинило утворення спіральних рукавів. Статтю науковців оприлюднив інтернет-журнал Nature Astronomy.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 09 05 22m90 відсотків усіх виявлених на сьогодні екзопланет (зараз їх понад 5000) обертаються навколо зір такого ж розміру, як Сонце або менших. Зорям-гігантам, здається, не вистачає планет-супутників, і цей факт має серйозні наслідки для того, як ми розуміємо формування Сонячної системи. Але чи нестача планет навколо великих зір є справжнім відображенням природи, чи є якась упередженість, властива тому, як ми шукаємо екзопланети, що змушує нас їх не помічати? Нещодавнє відкриття двох газових гігантів, що обертаються навколо масивної зорі під назвою µ2 Scorpii, вказує на те, що може бути друга ситуація.

 

µ2 Scorpii — це зоря, яку можна побачити неозброєним оком — ви можете знайти її самостійно — вона є частиною хвоста у фігурі Скорпіона з однойменного сузір’я. На небесній сфері ця зоря міститься недалеко від яскравої зірки, відомої як Антарес. µ2 Scorpii — це зоря спектрального класу B. Її маса в дев’ять разів більша, ніж маса Сонця, тобто достатньо велика, щоб коли-небудь ця зоря вибухнула разючою надновою, а її центральна частина стиснулася в щільну нейтронну зорю.

 

Нещодавно астрономи вивчали µ2 Scorpii в рамках дослідження «Вивчення поширеності екзопланет біля В-зір» (B-Star Exoplanet Abundance STudy, BEAST) і виявили два газові гіганти (один з них ще не підтверджений) на орбіті навколо зорі. Це перша відома нам система такого типу.

 

news 09 05 22vМапа зоряного неба, що показує розташування µ2 Scorpii на нічному небі. Фото з сайту www.universetoday.com.

 

Знайти ці екзопланети було непросто. Існує кілька методів виявлення екзопланет. Метод транзиту дозволяє нам шукати планети, коли вони проходять перед своєю зорею, спричиняючи короткочасне зниження блиску зорі для спостерігача на Землі. Цей метод найкраще підходить для пошуку планет, які містяться дуже близько до своєї зорі (якщо планеті потрібно 12 років, щоб робити один оберт навколо своєї зорі — як Юпітер, — знадобилося б 12 років, щоб знову побачити спад світла. Знайти екзопланети з періодами обертання, що тривають кілька днів чи тижнів, набагато легше).

 

Натомість метод променевої швидкості пошуку екзопланет заснований на реєстрації зміщень зорі на промені зору спостерігача, спричинених гравітаційною дією планети. У такому разі спектральні лінії зорі трохи зміщуються в червону або синю ділянки електромагнітного спектра. Але цей метод також «працює» тільки для екзопланет, що лежать дуже близько до материнської зорі.

Масивні зорі з віддаленими від них планетами-гігантами можна легко на помітити за допомогою методів променевої швидкості і транзиту.

 

На щастя, у деяких випадках можливе пряме виявлення екзопланет. Щоб це спрацювало, планета має лежати достатньо далеко від своєї зорі, щоб її не затьмарило сильне світло зірки. Планета також має бути достатньо масивною, щоб її можна було побачити, і достатньо молодою, щоб бути яскравою (молоді планети розпечені). Нарешті, вся зоряна система має лежати достатньо близько до Землі, щоб наші прилади могли її зареєструвати. Саме за таких умов проєкт BEAST зміг виявити дві екзопланети, що обертаються навколо µ2 Scorpii (зоря належить дозоряного скупчення, яке міститься відносно близько до Землі).

 

Які наслідки цього відкриття? Ну, це перші докази того, що цей тип планетних систем не такий рідкісний, як свідчать дані про екзопланети на сьогодні. Якщо BEAST знайде більше газових гігантів біля зір, схожихна µ2 Scorpii, нам доведеться переосмислити те, що ми вважаємо найбільш «поширеними» планетними тілами в галактиці.

 

Крім того, за допомогою поточних моделей формування планет нелегко пояснити утворення таких з них, як ті, що обертається навколо µ2 Scorpii. Модель формування планет «Нарощення ядра»(Core Accretion), в якій пил повільно злипається в ядро ​​планети протягом мільйонів років, не може бути справедливою для масивних зір, де протопланетні диски розсіюються швидко в часі. В іншій моделі, відомій як гравітаційна нестабільність (Gravitational Instability, GI), протопланетний диск досить масивний, а тому на якомусь етапі еволюції стає нестабільним під дією власної ваги і розпадається на окремі фрагменти. З них потім і формуються планети-гіганти. Це може відбуватися набагато швидше, ніж нарощування ядра, і може пояснити існування планет навколо масивних зір. Але, як припускають дослідники, вони не очікують, що маси планет-супутників µ2 Scorpii «відповідають розподілу мас об’єктів, що випливає з поточних моделей GI». Ці планети не «вписуються» в моделі, тому моделі, можливо, потрібно буде оновити.

 

Якщо коротко сформулювати значення цього відкриття, то зрозуміло: сімейство екзопланет більш різноманітне, ніж ті, які ми нині можемо виявити. Такі системи, як µ2 Scorpii, натякають на це різноманіття і змусять нас переписати наші моделі формування планет. З кожною новою екзопланетою, що додається до наших баз даних, ми все більше дізнаємося про складність планетних систем у нашій галактиці та покращуємо наше розуміння механізмів, які діють під час формування планет.

 

Стаття дослідників «A scaled-up planetary system around a supernova progenitor.» вміщена на ArXiv і її взяв до публікації журнал Astronomy & Astrophysics.

 

За інф. з сайту www.universetoday.com підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1