Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найвіддаленіший квазар проливає світло на те, як ростуть чорні діри

14 січня 2021

 

Група астрономів, яку очолювали науковці з Аризонського університету, спостерігала квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі — найвіддаленіший натепер квазар. Зважаючи на таку відстань, це означає, що квазар існував уже через 670 мільйонів років після Великого Вибуху, коли вік Всесвіту становив лише 5% від його теперішнього віку. Квазар містить надмасивну чорну діру, маса якої еквівалентна масі 1,6 мільярда Сонць.

Докладніше:

Виявлено віддалену галактику, що втрачає здатність утворювати зорі

11 січня 2021

 

Галактики починають «вмирати», коли перестають утворювати зорі, проте досі астрономи ніколи чітко не бачили початку цього процесу в далекій галактиці. За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), яку використовує також Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO), астрономи спостерігали галактику, що викинула майже половину газу, потрібного їй для формування зір. Цей викид відбувається з дивовижною швидкістю: галактика втрачає протягом року кількість газу, що еквівалентна 10 000 мас Сонця. Науковці вважають, що ця разюча подія спричинена зіткненням з іншою галактикою. Нове відкриття може спонукати астрономів до переосмислення того, як у галактиках перестає діяти процес утворення нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 09 08 20mМіжнародна група геліофізиків, серед яких науковці з Нортумбрійського університету в Ньюкасл-апон-Тайні (Велика Британія), дослідники з Пекінського університету в Китаї та Національного центру атмосферних досліджень (National Center for Atmospheric Research, NCAR) США, нещодавно вперше виміряла глобальне магнітне поле зовнішнього шару атмосфери Сонця — корони. Результати дослідження оприлюднив журнал Science.

 

Науковці використали спостережні дані, отримані за допомогою Коронального багатоканального поляриметра (Coronal Multi-channel Polarimeter, CoMP). Цей інструмент вимірює інфрачервоне випромінювання, що надходить з атмосфери Сонця.

 

news 09 08 20 1v

Мапа напруженості магнітного поля сонячної корони, накладена на її зображення, зроблене приладом Atmospheric Imaging Assembly, який встановлено на облавку Обсерваторії сонячної динаміки. Фото з сайту https://phys.org.

 

Сонце — зоря з магнітним полем. Йому належить вирішальна роль у формуванні сонячної атмосфери. Магнітне поле спричиняє поведінку Сонця, що приводить до 11-річного циклу його активності, разючих вивержень та нагрівання гарячого газу (плазми) в сонячній короні до мільйонів градусів Цельсія.

 

Магнітне поле пронизує різні шари атмосфери Сонця. Тому інформація про магнітне поле атмосфери, як цілого, потрібна для розуміння взаємозв’язку між ним і сонячною плазмою. Однак досі астрономи вимірювали магнітне поле лише на поверхні нашої зорі (шар атмосфери Сонця, відомий як фотосфера).

 

Хоча вже минуло понад 100 років з моменту першого вимірювання магнітного поля Сонця, ми все ще не маємо точних знань про магнітне поле у верхній сонячній атмосфері, особливо в короні. Для вимірювання магнітного поля в короні більше 20 років тому була запропонована методика під назвою магнітосейсмологія. Цей метод використовує магнітні хвилі, відомі як хвилі Альфвена, які можна спостерігати у процесі їх поширення в магнітному полі.

 

news 09 08 20 2vЛінії напруженості магнітного поля в сонячні короні, отримані в моделі PFSS (Potential Field Source Surface Model). Ця модель описує магнітне поле сонячної корони на основі даних спостережень (магнітограм) поля в фотосфері. Фото з сайту https://phys.org.

 

Важливо, що швидкість, з якою поширюються хвилі, залежить від сили магнітного поля. Тобто, визначивши швидкість поширення, можна оцінити значення магнітного поля. Доктор Річард Мортон (Richard Morton), експерт світового рівня у спостереженні та аналізі хвиль в короні Сонця, який працює в Нортумбрійському університеті, входив до складу групи науковців, яка дала ці захопливі результати.

 

Доктор Мортон упродовж багатьох років працював з даними від приладу CoMP і є прихильником їх використання для вивчення магнітного поля Сонця. Він пояснив: «Дані, зібрані за допомогою CoMP, вказують на те, що корона Сонця наповнена хвилями Альфвена і цей прилад дає нам змогу їх найкраще реєструвати».

 

Нинішнє дослідження ґрунтується на попередніх роботах доктора Мортона. «Я вважаю, що це хороша демонстрація того, як ми можемо використовувати хвилі Альфвена для дослідження властивостей Сонця», — додав він, зазначивши, що «процес схожий на те, як сейсмологи використовують землетруси, щоб з’ясувати будову надр Землі».

 

Отже, загальну мапу магнітного поля сонячної корони уперше отримали за допомогою прямих її спостережень. Це суттєвий прогрес у вирішенні проблеми вимірювань магнітного поля корони. У принципі, за допомогою цієї методики загальні мапи магнітних полів корони тепер можна отримувати регулярно, заповнюючи прогалину у вимірюваннях глобального магнетизму Сонця. Разом з виміряними одночасно магнітними полями на поверхні Сонця, ці оглядові корональні магнітограми надаватимуть важливу інформацію для кращого розуміння того, як магнітне поле поєднує різні шари атмосфери Сонця. А також для виявлення фізичних процесів, що відповідають за виверження речовини з поверхні Сонця та його цикл активності.

 

За інф. з сайту https://phys.org підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1