Міжнародна команда астрономів з’ясувала, що ядро Сонця обертається майже в чотири рази швидше, ніж його поверхня. Досі в астрономії вважали, що ці швидкості однакові. Результати нового дослідження оприлюднив журнал Astronomy & Astrophysics.
«Найвірогідніше пояснення цьому полягає в тому, що швидкість обертання ядра збереглася відтоді, коли Сонце сформувалося приблизно 4,6 мільярда років тому», — зауважив Роджер Ульріх (Roger Ulrich), почесний професор астрономії Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (США), який вивчав надра Сонця понад 40 років і є одним із співавторів нового дослідження. «Це несподіванка і цікава думка, що ми могли б виявити реліквію, яка існує відтоді, коли Сонце тільки-но сформувалося».
Науковці використали дані спостережень від Сонячної та геліосферної обсерваторії (the Solar and Heliospheric Observatory, SOHO) Європейського космічного агентства і NASA, щоб виявити g-хвилі (їх називають гравітаційними, але це не ті хвилі, що відомі в загальній теорії відносності) в надрах Сонця. Ці хвилі вказують на те, що ядро Сонця обертається приблизно в чотири рази швидше, ніж його поверхня. Фото з сайту NASA.
Вивчення обертання сонячного ядра може дати ключ до розуміння того, як формувалося Сонце. Після утворення Сонця, сонячний вітер, імовірно, уповільнив обертання зовнішньої частини нашої зорі, пояснив Ульріх. Він також сказав, що обертання може вплинути на сонячні плями, які також обертаються. Сонячні плями можуть бути величезними, навіть більшими, ніж Земля.
Дослідники вивчали поверхневі акустичні хвилі в атмосфері Сонця. Ці хвилі проникають до ядра Сонця і взаємодіють з гравітаційними хвилями, що коливаються приблизно так, як вода в наполовину заповненій автоцистерні під час руху по звивистій дорозі. Це дозволило науковцям виявити хаотичні коливання сонячного ядра. Швидкість обертання ядра Сонця впливає на взаємодію поверхневих акустичних хвиль з гравітаційними хвилями ядра і визначає час поширення акустичної хвилі всередині Сонця. Визначивши цей інтервал часу, науковці зробили висновки про швидкість обертання ядра Сонця.
Дослідження ґрунтується на 16-річних спостереженнях з допомогою інструмента GOLF (Global Oscillations at Low Frequency, Глобальні коливання на низькій частоті), що встановлений на космічному апараті SoHO (the Solar and Heliospheric Observatory, Сонячна та геліосферна обсерваторія). Цей космічний зонд — спільний проект Європейського космічного агентства і NASA. Метод розробили науковці під керівництвом астронома Еріка Фоссата (Eric Fossat) з обсерваторії Лазурного берега в Ніцці (Франція). Головним дослідником GOLF та співавтором дослідження є Патрік Бумієр (Patrick Boumier) з Французького інституту космічної астрофізики.
Ідея про те, що ядро Сонця може обертатися швидше, ніж поверхня, існує вже понад 20 років, але ніколи раніше не вимірювали швидкості обертання ядра. Ядро Сонця відрізняється від поверхні. Воно має температуру 15,7 мільйона кельвінів, тоді як поверхня «лише» 5800 К.
Ульріх працював за фінансової підтримки NASA з науковою командою GOLF, аналізуючи та інтерпретуючи дані протягом 15 років. Інструмент GOLF був профінансований переважно Європейським космічним агентством.
SОHO запущено 2 грудня 1995 року з метою вивчення Сонця від його ядра до зовнішньої корони та сонячного вітру. Космічний апарат досі працює.
За інф. з сайту www.sciencedaily.com підготував Іван Крячко
