Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено залишки 11 галактик, яких «з’їв» Молочний Шлях

17 січня 2018

Виявлення 11 нових зоряних потоків — залишків розірваних і поглинутих нашим Молочним Шляхом невеликих галактик — названо одним з головних результатів огляду неба в рамках міжнародної програми Dark Energy Survey (DES). Над виконанням програми працюють понад 400 дослідників з різних наукових установ світу, а її мета — розкрити таємницю темної енергії.

Докладніше:

Сонячна система могла утворитися в бульбашці навколо гігантської мертвої зорі

11 січня 2018

Нова теорія формування Сонячної системи стверджує, що вона утворилася в оболонці навколо мертвої зорі.

 

З попелу однієї зорі народжується інша...

 

Астрономи вже давно знали: більшість елементів з періодичної системи синтезуються в ядерних печах, що світяться в нічному небі. Тоді, коли ці зорі доходять свого фінішу, вони скидають напрацьований в цих печах матеріал назовні — в цьому своєрідному насінні Космосу вже присутні ті елементи, які стануть будівельним матеріалом для формування зір нового покоління. Сонце не є винятком. Але оскільки Сонячна система, безумовно, утворилася із залишків попередніх зір, ситуація залишається актуальною темою для дискусій.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Кримська астрофізична обсерваторія

 

 

Кримську астрофізичну об­серваторію (КрАО), тепер одну з найбільших у світі, засновано 1945 року.

 

Історія виникнення КрАО значною мірою пов’язана з розвитком астрофізики в Росії на початку XX ст. Кліматичні умови на півно­чі, де розміщена основна обсерваторія Росії — Пулковська — не­сприятливі для проведення широких астрофізичних досліджень: влітку білі ночі не дають змоги фотографувати небо, а восени та взимку воно тривалий час затягнуте хмарами. Так назріла потреба створи­ти філію цієї обсерваторії на півдні, де ночі водночас і темні, і без­хмарні. Відзначимо, що питання про необхідність організації ас­трофізичної обсерваторії вперше поставив О.П. Ганський. Найбільш сприятливим районом для розміщення майбутньої філії визнали Крим, куди і відправився Ганський. І ось на шляху із Ялти до Севастополя молодий вчений був неабияк здивований: ще б пак, він побачив дві недавно споруджені вежі з куполами. Як ви­явилось, це була обсерваторія, яку збудував у Сімеїзі багатий ама­тор астрономії М.С. Мальцов; він до того ж замовив деякі інстру­менти у фірмі Цейс (Німеччина) для її обладнання.

 

1908 р. М.С. Мальцов запропонував свою обсерваторію у подару­нок Пулкову; на її базі було створено (а 1912 р. офіційно визнано) південне відділення Пулковської обсерваторії. Першим його астро­номом став О.П. Ганський; він встановив вже одержаний з Німеч­чини астрограф — фотографічний двокамерний телескоп (діаметри об’єктивів D = 120 мм). Після смерті Ганського там поперемінно працювало декілька пулковських астрономів, а навесні 1909 р. приїхав молодий вчений С.І. Бєлявський, який протягом чотирьох років був там єдиним науковим працівником. Одержання ним за допомогою астрографа першого знімка неба (березень 1909 р.) ста­ло, по суті, початком астрономічних досліджень цієї установи. Вчений щорічно одержував фотознімки, визначав блиск зір, спостері­гав яскраві комети, а в 1911 р. зробив перші відкриття: астероїда та комети.

 

Поступово кількість астрономів Сімеїзької обсерваторії збіль­шувалась — 1912 р. туди на постійну роботу приїхав Г.М. Неуймин, 1922 р.— В.О. Альбицький, згодом Г.А. Шайн та його дружина П.Ф. Шайн. Зростала й кількість придбаних інструментів: 1925 р. одержано замовлений в Англії ще 1912 р. телескоп-рефлектор (діа­метр дзеркала D = 1 м) — на той час такий інструмент був найбіль­шим у СРСР. Згодом його доповнили спектрографом для вивчення хімічного складу зоряних атмосфер. 1932 р. одержано фотогеліограф — інструмент для фотографування сонячної поверхні. З цього часу південна філія Пулковської обсерваторії бере участь у дослі­дженнях Служби Сонця — широкої колективної роботи, що прово­диться спільно вченими багатьох країн. А 1938 р. встановлено ще два пристрої: спектрогеліоскоп та зонний астрограф. Перший з них використовується для вивчення поверхні Сонця в променях певного хімічного елемента, а другий — для фотографування ділянок неба з метою виявлення змінних зір.

 

До 1941 р. Сімеїзька обсерваторія стала основною астрофізич­ною обсерваторією СРСР та однією з найбільших у Європі. Та після війни її практично прийшлось створювати заново: зберегти обладнання не вдалося, було спалено головне приміщення, із наукових ма­теріалів уціліла лише незначна частина. Крім того, назріла необ­хідність поміняти її розміщення, бо місце, яке вибрав М.С. Мальцов, виявилось мало придатним для спостережень на великих телескопах (через турбулентність атмосфери зображення дуже розмиті). Одночас­но внаслідок того, що Сімеїзька обсерваторія переросла рамки фі­лії Пулковської, її було перетворено у Кримську астрофізичну об­серваторію АН СРСР (літо 1945 р.). Директором КрАО призначили академіка Г.А. Шайна.

 

Підготовка до побудови астрономічної установи на новому міс­ці проводилась водночас із відновленням обсерваторії в Сімеїзі. Нове місце вибрали біля с. Прохолодне (12 км на схід від Бахчиса­рая) на висоті 600 м над рівнем моря; будівництво розпочали в травні1946 р.

 

Новозбудовану обсерваторію обладнали потужними як на той час інструментами: подвійним астрографом фірми Цейс (D = 400 мм, = 1600 мм), рефлектором (D = 1220 мм) з кількома спектрографа­ми. Астрограф використовують головним чином для пошуків асте­роїдів та комет, а рефлектор — для вивчення спектрів зір. 1950 р. встановлено позазатемнений коронограф — інструмент для вивчення атмосфери Сонця, а через чотири роки — сонячний телескоп (D = 400 мм). Незабаром обладнання обсерваторії доповнило декілька невеликих радіотелескопів. Згодом, 1962 р. встановили один з най­потужніших інструментів КрАО — рефлектор (D = 2600 мм). А у 1980-х роках обсерваторія придбала повністю автоматизований дзеркальний телескоп АЗТ-11 (D = 1250 мм); його використовують для фотометричних, спектроскопічних та поляризаційних спостере­жень зір.

 

Напрями досліджень, які проводяться в КрАО, різноманітні. Ще 1946 р. КрАО стала найбільшим у колишньому СРСР науковим центром вивчення Сонця. Там організовано як оптичні, так і радіоспостереження сонячної поверхні, атмосфери та корони. Декілька десятиліть проводяться наземні спостереження γ-променів високих енергій (в КрАО є потужний автоматизований γ-телескоп). За тра­дицією в КрАО продовжуються регулярні пошуки малих планет і визначення їхніх орбіт. Майже від початку заснування обсерваторії в ній створена експериментальна лабораторія, де ведуться розробка та конструювання нових приладів.

 

Джерело інформації: Свачій Л.М., Короткий астрономічний календар, 1995, С. 191—193

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1