Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Панорама південного неба від TESS

06 листопада 2019

 

Чумацький Шлях, найпомітнішу деталь нашої галактики на зоряному небі Землі, як світлу дугу, перекинуту через море зір, видно на новому зображенні-мозаїці південного неба, отриманому за рік спостережень «Супутника для пошуку екзопланет методом транзитів» (Transiting Exoplanet Survey Satellite, TESS). Панорама, створена із 208 зображень, отриманих TESS протягом першого року наукових спостережень, що закінчився 18 липня 2019 р., показує як красу космічного ландшафту, так і можливості фотокамер цього супутника.

Докладніше:

У Сонячній системі виявлено, можливо, найменшу карликову планету

28 жовтня 2019

Астрономи, які працюють з приймачем SPHERE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали: астероїд Гіґея можна класифікувати як карликову планету. Об’єкт є четвертим за розмірами в головному поясі астероїдів після Церери, Вести та Паллади. Вперше астрономи спостерігали Гіґею з високою роздільною здатністю, що дає змогу вивчати її поверхню та визначити формуй розмір. З’ясувалося, Гіґея має кулясту форму, а тому потенційно може «відібрати корону»в Церери, як найменшої карликової планети Сонячної системи.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики НАН України імені С.І. Суботіна

 

 

Полтавську гравіметричну обсерваторію засновано 1926 р. Ініціатор її створення і перший директор — відомий астроном, гравіметрист і геофізик Олександр Орлов, який на той час очолював Одеську астрономічну обсерваторію. Він обрав Полтаву для організації гравіметричних спостережень, тобто для вимірювання сили тяжіння з дуже високою точністю, зважаючи на особливості розміщення цього міста на поверхні Землі. Обсерваторія міститься на північній околиці Полтави в будинку, що раніше належав відомому художнику Григорію Мясоєдову.

 

Гравіметрична обсерваторія в Полтаві спочатку була у підпорядковуванні Української головної палати мір та ваг. У 1936—1964 рр. вона окремий науковий підрозділ Академії наук УРСР, а з 1964 р. — філіал Інституту геофізики імені С.І. Субботіна Національної академії наук України. Полтавська обсерваторія є фундаментальним гравіметричним пунктом, зв’язаним з світовою гравіметричною мережею.

 

Упродовж 1926—1938 років колектив обсерваторії виконав першу велику (прискорення сили тяжіння були визначені майже в 500 пунктах) роботу — створив гравіметричну карту України. Її використали для пошуку корисних копалин.

 

У 1930 — 1997 рр. Полтавська гравіметрична обсерваторія виконала обширне дослідження припливних деформацій Землі, що виникають завдяки гравітаційному впливу Сонця та Місяця. Мета таких досліджень, виконаних з допомогою надзвичайно чутливих та високоточних приладів, полягає у вивченні динаміки земної кори та внутрішньої будови Землі.

 

З 1939 р. і до тепер в обсерваторії виконують спостереження за змінами широти Полтави (для цієї мети використовують зеніт-телескопи та призмову астролябію Данжона). Їхні результати дали змогу отримати важливі фундаментальні дані про рух земних полюсів, вивчити деякі тонкі ефекти обертання Землі.

 

Науковці Полтавської гравіметричної обсерваторії з 1980 р. організували пошукові роботи з проблеми провісників землетрусів. Запроваджено дослідження динаміки поверхневих шарів земної поверхні з метою виявлення закономірностей її деформацій і виявлення зв’язків між геодинамічними параметрами та зовнішніми збурюючими факторами.

 

Полтавська гравіметрична обсерваторія виконує також радіоастрономічні спостереження небесних об’єктів різних типів (залишки наднових зір, радіогалактики, квазари та ін.). Це стало можливим, коли 1991 р. в селі Степанівка під Полтавою став до ладу радіотелескоп УРАН-2 (Український радіоінтерферометр академії наук). Водночас він та радіотелескопи УТР-2 (поблизу Харкова), УРАН-1 (Харківська обл.), УРАН-3 (Волинська обл.) і УРАН-4 (поблизу Одеси) утворюють радіоінтерферометричний комплекс з наддовгою базою.

 

З 2001 р. в обсерваторії виконують GPS спостереження (глобальна система визначення місцеположення). Полтавська GPS-станція входить до Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки.

 

Нині Полтавська гравіметрична обсерваторія виконує дослідження за такими основними напрямами: вивчення обертового руху Землі й пов’язаних з ним геодинамічних явищ методами космічної геодезії та оптичної астрометрії; вивчення динаміки земної кори й сили тяжіння на основі геодезичних та геофізичних спостережень; геофізичні дослідження з проблеми прогнозу землетрусів; вивчення джерел космічного радіовипромінювання у декаметровому діапазоні радіохвиль.

 

У Полтавській гравіметричні обсерваторії працювали відомі українські науковці Олександр Орлов, Євген Федоров, Зінаїда Аксентьєва, Юрій Гулак, Микола Попов, Василь Баленко та інші.

 

За інф. з сайту Обсерваторії

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1