Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Біля дуже молодої зорі відкрито чотири великих екзопланети

16 жовтня 2018

Молода зоря (її вік становить два мільйони років), відома під назвою CI Tau (CI Кита), вперше заявляла про себе, коли астрономи виявили в її протопланетному диску екзопланету типу «гарячий Юпітер». Тепер з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) дослідники знайшли в неї ще три газові гіганти. Це відкриття піднімає нові питання щодо того, як формуються і розвиваються планетні системи.

Докладніше:

Перші переконливі докази існування супутника в екзопланети

04 жовтня 2018

Астрономи з Колумбійського університету за допомогою Космічного телескоп імені Габбла та космічного телескопа «Кеплер» зібрали переконливі докази існування супутника в екзопланети Кеплер-1625б, що лежить на відстані 8000 світлових років від Землі.

 

У статті, оприлюдненій 3 жовтня в журналі Science Advances, Алекс Тіачі (Alex Teachey) і Девід Кіппінґ (David Kipping) повідомляють про виявлення кандидата в екзосупутники, тобто супутника, що обертається навколо планети біля іншої (не Сонця — Ред.) зорі. Цей кандидат є незвичним через його великий розмір, співмірний з діаметром Нептуна. У Сонячній системі, де відомо близько 200 природних супутників планет, таких великих об’єктів цього типу не існує.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики НАН України імені С.І. Суботіна

 

 

Полтавську гравіметричну обсерваторію засновано 1926 р. Ініціатор її створення і перший директор — відомий астроном, гравіметрист і геофізик Олександр Орлов, який на той час очолював Одеську астрономічну обсерваторію. Він обрав Полтаву для організації гравіметричних спостережень, тобто для вимірювання сили тяжіння з дуже високою точністю, зважаючи на особливості розміщення цього міста на поверхні Землі. Обсерваторія міститься на північній околиці Полтави в будинку, що раніше належав відомому художнику Григорію Мясоєдову.

 

Гравіметрична обсерваторія в Полтаві спочатку була у підпорядковуванні Української головної палати мір та ваг. У 1936—1964 рр. вона окремий науковий підрозділ Академії наук УРСР, а з 1964 р. — філіал Інституту геофізики імені С.І. Субботіна Національної академії наук України. Полтавська обсерваторія є фундаментальним гравіметричним пунктом, зв’язаним з світовою гравіметричною мережею.

 

Упродовж 1926—1938 років колектив обсерваторії виконав першу велику (прискорення сили тяжіння були визначені майже в 500 пунктах) роботу — створив гравіметричну карту України. Її використали для пошуку корисних копалин.

 

У 1930 — 1997 рр. Полтавська гравіметрична обсерваторія виконала обширне дослідження припливних деформацій Землі, що виникають завдяки гравітаційному впливу Сонця та Місяця. Мета таких досліджень, виконаних з допомогою надзвичайно чутливих та високоточних приладів, полягає у вивченні динаміки земної кори та внутрішньої будови Землі.

 

З 1939 р. і до тепер в обсерваторії виконують спостереження за змінами широти Полтави (для цієї мети використовують зеніт-телескопи та призмову астролябію Данжона). Їхні результати дали змогу отримати важливі фундаментальні дані про рух земних полюсів, вивчити деякі тонкі ефекти обертання Землі.

 

Науковці Полтавської гравіметричної обсерваторії з 1980 р. організували пошукові роботи з проблеми провісників землетрусів. Запроваджено дослідження динаміки поверхневих шарів земної поверхні з метою виявлення закономірностей її деформацій і виявлення зв’язків між геодинамічними параметрами та зовнішніми збурюючими факторами.

 

Полтавська гравіметрична обсерваторія виконує також радіоастрономічні спостереження небесних об’єктів різних типів (залишки наднових зір, радіогалактики, квазари та ін.). Це стало можливим, коли 1991 р. в селі Степанівка під Полтавою став до ладу радіотелескоп УРАН-2 (Український радіоінтерферометр академії наук). Водночас він та радіотелескопи УТР-2 (поблизу Харкова), УРАН-1 (Харківська обл.), УРАН-3 (Волинська обл.) і УРАН-4 (поблизу Одеси) утворюють радіоінтерферометричний комплекс з наддовгою базою.

 

З 2001 р. в обсерваторії виконують GPS спостереження (глобальна система визначення місцеположення). Полтавська GPS-станція входить до Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки.

 

Нині Полтавська гравіметрична обсерваторія виконує дослідження за такими основними напрямами: вивчення обертового руху Землі й пов’язаних з ним геодинамічних явищ методами космічної геодезії та оптичної астрометрії; вивчення динаміки земної кори й сили тяжіння на основі геодезичних та геофізичних спостережень; геофізичні дослідження з проблеми прогнозу землетрусів; вивчення джерел космічного радіовипромінювання у декаметровому діапазоні радіохвиль.

 

У Полтавській гравіметричні обсерваторії працювали відомі українські науковці Олександр Орлов, Євген Федоров, Зінаїда Аксентьєва, Юрій Гулак, Микола Попов, Василь Баленко та інші.

 

За інф. з сайту Обсерваторії

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1