Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Радіоастрономічний інститут НАН України

 

Радіоастрономічний інститут Національної академії наук України (РІ НАН України) створено 1985 р. на базі Відділення радіоастрономії Інституту радіофізики та електроніки АН України розпорядженням Ради міністрів УРСР та постановою АН УРСР. Організатором інституту і його директором з моменту створення є академік НАН України Леонід Миколайович Литвиненко. В різний час в інституті працювали відомі вчені: академік НАН України С.Я. Брауде (1911—2003), член-кореспондент НАНУ А.В. Мень (1927—2011), професора П.В. Бліох (1922—2000), С.А. Песковацький (1926—2000) і О.А. Мінаков (1949—2012).

 

Інститут має кваліфікований колектив наукових співробітників, серед яких 6 членів Національної академії наук України (академіки НАНУ Л.М. Литвиненко, О.О. Коноваленко, В.М. Шульга, члени-кореспонденти НАНУ Д.М. Ваврів, Ю.Г. Шкуратов і Ю.М. Ямпольський), близько 30 докторів і 70 кандидатів наук. У виконанні наукових досліджень беруть участь інженери й технічний персонал. Відділи і лабораторії оснащені сучасними приладами і технологічним обладнанням, але головне — це розвинена база для радіоастрономічних спостережень, причому практично у всьому діапазоні радіохвиль.

 

Фактично Інститут є головною науковою організацією в Україні в галузі радіоастрономічних і радіофізичних досліджень космічного простору. Він працює за такими науковими напрямками як радіоастрономія об’єктів Усесвіту;дистанційне зондування геокосмосу та Сонячної системи;фізичні принципи побудови радіотелескопів і радіотехнічних систем дистанційного зондування. Окрім фундаментальних, Інститут виконує прикладні дослідження, а також розробляє прилади та радіотехнічні системи різноманітного призначення в декаметровому, СВЧ, міліметровому і субміліметровому діапазонах.

 

Наукові результати, здобуті Інститутом, суттєво збагатили науку й принесли заслужену популярність його колективу. Співробітників Радіоастрономічного інституту неодноразово відзначали державними нагородами та почесними званнями, державними преміями України в галузі науки і техніки, преміями НАН України імені видатних учених. Низка астероїдів Сонячної системи названо іменами співробітників Інституту, а на честь академіка НАН України С.Я. Брауде в 2009 р. названо кратер на Місяці.

 

РІ НАНУкраїни — ініціатор і учасник міжнародних програм та проектів, плідно співпрацює з обсерваторіями, науково-дослідними інститутами і лабораторіями провідних наукових країн світу.

 

За інф. з сайту http://rian.kharkov.ua/index.php/uk/

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1