Докладніше про Європейську південну обсерваторію

Український астрономічний портал Ad astra per aspera! / До зір крізь терня!

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Інші новини

Читати всі новини

Докладніше про Європейську південну обсерваторію

Європейську південну обсерваторію (European Southern Observatory, ESO) заснували 1962 р. провідні європейські країни — Бельгія, Франція, Німеччина, Нідерланди і Швеція. Нині її учасниками є також Австрія, Данія, Італія, Іспанія, Чеська Республіка, Фінляндія, Португалія, Швейцарія, Великобританія, а також Бразилія. ESO — міждержавна науково-дослідна організація, яку фінансують країни-учасниці. Ініціаторами створення обсерваторії були відомі астрономи Вальтер Бааде і Ян Оорт.

Штаб-квартира ESO розмішена в Німеччині, а телескопи встановлено в Чилі. Це пов’язано з тим, що європейських астрономів завжди цікавило зоряне небо південної півкулі, спостерігати яке з території Європи неможливо. Окрім цього, в чилійській пустелі Атакама надзвичайно сприятливий астроклімат (там спокійна атмосфера, чисте й сухе повітря та велика кількість ясних ночей упродовж календарного року).

ESO

Європейська південна обсерваторія в Чилі. Ліворуч на світлині — обсерваторія Ла-Сілья, праворуч — Паранал. Фото з сайту ESO.

Європейську південну обсерваторію оснащено унікальним науковим обладнанням. На горі Паранал, що здіймається на висоту 2635 метрів над рівнем моря, встановлено Дуже великий телескоп (Very Large Telescope, VLT) — чотири майже однакових телескопи, головні дзеркала яких мають поперечник 8,2 метра. За допомогою VLT виконують спостереження в оптичному діапазоні електромагнітного спектра. Інший телескоп — VISTA (Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy) — працює як у видимому, так і в інфрачервоному світлі. Це найбільший (поперечник дзеркала 4 м) у світі телескоп з широким полем зору, призначений для огляду зоряного неба в інфрачервоному діапазоні.

На одному з трьох майданчиків (Льяно-де-Чахнантор) ESO в Чилі зусиллями європейських, американських та японських астрономів створено радіотелескоп ALMA (Atacama Large Milllimetre/Submillimetre Array), що працює в міліметровому та субміліметровому діапазонах. Нині ESO розпочала будівництво Європейського надзвичайно великого телескопа (European Extremely Large Telescope, E-ELT), що матиме поперечник головного дзеркала майже 40 метрів. Перші спостереження на цьому телескопі планують виконати на початку 20-х років ХХІ ст.

Європейська південна обсерваторія, одна з найбільших нині астрономічних обсерваторій у світі, причетна до багатьох великих відкриттів в астрономії. Наприклад, факт прискореного розширення Всесвіту був установлений зі спостережень, виконаних також і на телескопах ESO.

Читайте також науково-популярну статтю Л.М. Свачій «Європейська південна обсерваторія: 50 років на зоряній вахті»