Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найточніша перевірка загальної теорії відносності за межами Молочного Шляху

22 червня 2018

Міжнародна група астрономів, які працювали з Космічним телескопом імені Габбла та Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії, зробила найточніший на тепер тест загальної теорії відносності за межами Молочного Шляху. Сусідня галактика ESO 325-G004, як сильна гравітаційна лінза, заломлює світло галактики, розміщеної далеко за нею, і створює кільце Ейнштейна навколо свого центра. Порівнявши масу ESO 325-G004 із значенням кривизни простору навколо неї, астрономи виявили, що гравітація на цих астрономічних відстанях поводить себе так, як передбачає загальна теорія відносності. Цей результат «виводить з гри» деякі альтернативні теорії гравітації.

Докладніше:

Обсерваторія XMM-Newton допомогла знайти загублену міжгалактичну матерію

21 червня 2018

Після майже 20-річних пошуків астрономи, які працюють з космічною обсерваторією XMM-Newton Європейського космічного агентства, нарешті знайшли докази того, що досі відому «недостачу» в загальному балансі звичайної матерії Всесвіту, покриває гарячий дифузний газ, який пронизує космічний простір. Загадкова темна матерія і темна енергія складають приблизно 25 і 70 відсотків нашого всесвіту відповідно. Натомість звичайна матерія (речовина й відомі фізичні поля) з якої складається все, що ми бачимо, — від зір і галактик до планет і людей — становить лише близько п’яти відсотків. Але навіть їх не так легко відстежити.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

Місія до планети Земля

 

Я.С. Яцків, академік НАН України, директор ГАО НАН України

В.С. Кислюк, доктор фізико-математичних наук, професор

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

 

 

Рішенням ООН 1992 рік оголошено Міжнародним роком кос­мосу (МРК). Досягнення людства в дослідженні космічного про­стору загальновідомі. Здійснено чимало космічних проектів, ре­зультати яких істотно вплинули на подальший розвиток фунда­ментальної науки та прискорення науково-технічного прогресу. Сучасне життя на планеті Земля немислиме без космічної техніки та технології — супутників зв’язку, навігаційних та ме­теорологічних супутників тощо. Космонавтика стає однією з найприбутковіших галузей людської діяльності, але особливо від­чутною була б віддача при організації міжнародної кооперації в космічних дослідженнях. Насамперед нашої планети Земля, поверхні та біосфері якої завдано непоправної шкоди протягом останніх десятиріч. Екологічна проблема Землі та ближнього космосу потребує негайного вирішення, і в цій справі важливу роль повинна відіграти міжнародна кооперація у використанні космічної техніки та технології.

 

При проведенні МРК головний наголос буде зроблений на кооперацію і співробітництво в межах обраних галузей косміч­них досліджень, а також освіти в її широкому розумінні. Біль­ше того, МРК повинен консолідувати зусилля вчених, зокрема й з країн, які практично не беруть участі в космічній діяльності.

 

Великі надії на проведення МРК покладають астрономи. На XXГенеральній асамблеї Міжнародного астрономічного союзу, яка відбулась у 1938 р. (м. Балтімор, США), була прийнята спеціальна резолюція з приводу відношення МАС до проведення МРК. В ній, зокрема, відзначається, що МРК повинен забезпе­чити широку можливість для подальшої кооперації в межах багатьох галузей науки і технології, які тісно пов'язані з астро­номією і астрофізикою, а тому рекомендовано всім підпорядко­ваним МАС організаціям, комісіям та індивідуальним членам МАС взяти активну участь у підготовці і проведенні МРК.

 

У травні 1990 р. на форумі космічних агентств по проведен­ню МРК, що відбувся в Японії, згідно з науковою направленістю МРК — «Місія до планети Земля», було прийнято для спільного здійснення десять міжнародних проектів.

 

1. Глобальні наслідки змін поверхні суші. Такі зміни та їх наслідки вивчаються в різних регіонах земної кулі з точки зору їх впливу на глобальний клімат, біогеохімічні круговороти, ди­наміку екосистеми та біорізновиди. В рамках проекту організо­вуються досить тривалі спостереження (принаймні протягом де­сяти років) та створення чисельних імітаційних моделей. З цією метою будуть використані дані супутників типу «Метеор», «Кос­мос» та інших, отримані за допомогою вдосконалених радіомет­рів, які встановлено на цих супутниках. Таким чином, будуть складені щорічні тематичні карти для деяких регіонів, які ха­рактеризуватимуть зміни властивостей поверхні суші за період з 1975 по 1992 р., а також буде накопичена цифрова ін­формація.

 

2. Парниковий ефект. Йдеться про вироблення до 1992 р. програми Міжнародного експерименту по виявленню підсилення парникового ефекту, маючи на увазі однозначне розпізнавання проявів його інтенсифікації (насамперед з огляду на вплив цього ефекту на глобальний клімат). Хоча аналіз даних спостережень приземної температури повітря за останнє століття не дав до­стеменного доказу проявів парникового ефекту в підвищенні середньоглобальної температури, проте незаперечним є ріст кон­центрації таких парникових газів, як СО2, метан, хлорфторвуглецеві сполуки та ін. Стратегія виявлення проявів інтенсифікації парникового ефекту повинна спиратися на спільний аналіз ре­зультатів чисельного моделювання і даних спостережень. Цілком зрозуміло, що вирішення проблеми розпізнавання «сигналу СО2» потребуватиме, зокрема, відфільтровування внесення в зміни тем­ператури таких факторів, як сонячна активність та вулканічні виверження. Цікавим є дослідження динаміки парникового ефек­ту атмосфер інших планет.

 

3. Взаємозв’язки океан — клімат. Головна мета проекту — використання супутникової інформації для вивчення впливу на клімат процесів в океані та кріосфері, а також аналіз адекватності (з цієї точки зору) інформації, яку отримають до 1992 р. Особливої уваги потребують зони переходу від стійкого поляр­ного льодового покриву до відкритої поверхні океану; розподіл температури поверхні океану в тропіках; взаємодія атмосфери та океану в енергоактивних зонах; біопродуктивність світового океану. З цією метою будуть використовуватись як високоякісні нові супутникові дані, так і наявні історичні відомості. Зокрема, в рамках проекту буде проведене середньомасштабне прогнозу­вання водоворотів у північно-східній частині Атлантичного океа­ну, льодового покриву в Арктиці та глибоководної конвекції в Гренландському морі.

 

4. Стратосферний озон у полярних регіонах буде вивчатися на основі спільного аналізу даних наземних та супутникових спостережень для калібровки і оцінки надійності супутникової апаратури, а також вивчення процесів у високоширотній страто­сфері. Планується здійснити в Арктиці та Антарктиді в 1992 — 1993 рр. міжнародні експедиції з використанням наземних, літакових та балонних засобів спостережень. Завдяки цьому будуть отримані дані про озон, з використанням попередніх даних буде визначена міжрічна зміна стратосферного озону в полярних ре­гіонах, поліпшиться модель прогнозування еволюції стратосфер­ного озону в полярних регіонах з урахуванням передбачуваної емісії природних газів та газів, що виникли внаслідок людської діяльності.

 

5. Біопродуктивність Світового океану. Дослідження в цьому напрямі будуть зосереджені на одержанні, архівації та аналізі глобальної інформації про вміст хлорофіла (фітопланктону) в верхньому шарі Світового океану, за даними спостережень за допомогою встановленого на супутнику сканера кольору берего­вої лінії та іншої аналогічної апаратури; обгрунтуванні алгоритмів відновлення вмісту хлорофілу та їх подальшому вико­ристанні для обробки даних спостережень. Буде використовува­тись ширококутна апаратура для багатоканальних вимірювань яскравості поверхні водних басейнів при високій роздільній здат­ності. Ця апаратура призначена для отримання відомостей про поле вмісту фітопланктону. Для коректної інтерпретації спостережних даних буде максимально використана допоміжна інфор­мація, особливо відомості про швидкість вітру біля поверхні океану, хвилювання та морські течії, які вдасться отримати за допомогою встановлених на супутниках скатерометрів та радіо­висотомірів. У результаті будуть отримані надійно документова­ні й легко доступні історичні каталоги та архіви розподілу пігменту фітопланктону, відповідні статистичні дані про Світовий океан, а також вибрані регіональні моря.

 

6. Швидкість збезлісення. Головна мета проекту — інвен­таризація лісів та стеження за їх динамікою за даними як існуючих, так і запланованих до запуску супутників. Слід відзначити, що такі дані уже накопичуються починаючи з 1982 р. Особлива увага приділяється проблемам вирубки тропічних лісів та лісо­вих пожеж. У проекті в рамках МРК наголошується на: а) підвищенні надійності та вдосконалення процедур використання бор­тових даних при оцінці стану лісів; б) визначенні процедур сте­ження за динамікою лісів (збезлісення, санітарний стан лісів тощо); в) організації досліджень стану різних великих лісових зон у тропіках (басейн р. Амазонки, Південна Азія, Екваторі­альна Африка) і в північнішій зоні (Скандінавія, Центральна Європа, Північна Америка тощо) з метою створення глобальних оперативних систем моніторінга лісів. У рамках проекту вико­нується декілька програм, у тому числі з глобального моніто­рінга тропічних лісів на основі використання мікрохвильових да­них високої роздільної здатності, а також даних у видимому спектрі і бортових даних; по складанню карт збезлісення бере­гів р. Амазонки; по визначенню межі і динаміки лісонасаджень, включаючи скорочення лісових масивів у регіоні Індокитаю, та ін.

 

7. Температура поверхні океану.Нагромадження даних щодо температури поверхні океану (ТПО) важливе для вирішення проблем чисельного моделювання глобальних циркуляцій атмосфери і океану. В зв’язку з цим мається на увазі: а) підвищити надійність та репрезентативність даних щодо ТПО з забезпе­ченням їх взаємокалібровки; б) реалізувати методику обгрунту­вання комплексного архіву даних щодо ТПО з забезпеченням їх взаємокалібровки; в) створити регіональні масиви високона-дійних даних; г) удосконалити алгоритми відновлення ТПО.

 

Передбачається створити три масиви високонадійних даних щодо ТПО з використанням супутникової інформації, які будуть отримані для різних регіонів земної кулі за певні проміжки часу. Серед таких регіонів — західна частина Тихого океану, Північне море, зокрема північна прибережна течія. Японське море з течі­єю Куросіо та східна частина Тихого океану. Остаточний вибір регіонів буде зроблений з урахуванням їх наукового значення, наявності корелюючих даних та можливості огляду наявними приладами.

 

8. Динаміка полярного льодового покриву. Цей напрям до­сліджень передбачає одержання супутникової інформації з ме­тою аналізу закономірностей річного ходу протяжності льодово­го покриву в Арктиці і в Антарктиді, а також великомасштабної динаміки льодового покриву, яка характеризується, зокрема, дрейфом криг та айсбергів. Подібну інформацію одержать в основному за допомогою пасивної та активної радіолокації. У 1992 р. планується завершити формування репрезентативних даних. Діяльність у рамках даного проекту провадиться в тіс­ному зв'язку з іншими уже діючими проектами, зокрема такими, які реалізуються згідно з програмою Міжнародного року космо­су (визначення продуктивності океану, складання Глобальної енциклопедії і атласу).

 

9. «Енциклопедія» даних про глобальні зміни навколишнього середовища. її мета — розширення обізнаності широкого кола користувачів про цінність спостережень за Землею з космосу; дати можливість викладачам, студентам, іншим потенціальним користувачам з багатьох країн світу знайомитись з отриманими з космосу даними і засобами їх отримання, включаючи дані, одержані з супутників. Енциклопедія міститиме також відомості про засоби цифрової обробки зображень, системи одержання географічної інформації, а також цифрові та допоміжні дані, які необхідні для контролю за явищами навколишнього середо­вища, в тому числі соціально-економічними. Для того, щоб ін­формація про глобальні зміни стала загальнодоступною, планується створити енциклопедію, в яку увійдуть машинні файли одержаних даних у вигляді растрів, векторів і таблиць, а також інша інформація, що дасть змогу широкій аудиторії вивчати глобальні характеристики в тому вигляді, в якому вони відобра­жені одержаною при дистанційному зондуванні інформацією та картами.

 

Щоб коло користувачів інформацією про глобальні зміни було якомога ширшим, особлива увага приділятиметься уніфіка­ції стандартів, що дасть змогу використовувати ці дані в краї­нах, що розвиваються. Таким стандартом, зокрема, можуть бути дискети, які широко використовуються в операційних системах персональних комп’ютерів.

 

10. Атлас глобальних змін навколишнього середовища. Мета проекту — створення довідкового видання, яке міститиме дані про глобальні зміни навколишнього середовища, одержані за допомогою розміщеної в космосі апаратури. Атлас являтиме собою базу наукових знань про глобальні зміни за станом на 1992 р., буде використаний і при розробці нових технологій та методів дослідження навколишнього середовища, запланованих до реалізації до кінця XXст. Це видання повинно більше заці­кавити вчених, учнів, студентів та широкий загал галузями, пов'язаними з наукою про Землю та в унікальних можливостях, які забезпечуються виключно космосом. Методи реалізації цього проекту розроблені таким чином, щоб можна було максимально використати дані, отримані за проектом «Енциклопедія».

 

Кожен з розглянутих проектів передбачає участь космічних агентств, наукових закладів та науково-виробничих установ бага­тьох країн світу. В СРСР заходи по МРК реалізуються під егідою Ради «Інтеркосмос» при Академії наук СРСР. Внесок Ра­дянського Союзу в здійснення міжнародної програми «Місія до планети Земля» — це в основному виконання комплексної програми досліджень за проектом «Природа», проведення конферен­цій та шкіл, обмін досвідом у космічній діяльності тощо. Проект «Природа» містить комплексні дослідження земної атмосфери, льодового покриву Землі, її лісів, а також комплекс досліджень Сонця та сонячно-земних зв’язків, впливу сонячної активності на природне середовище та багато інших важливих галузей діяльності людини, включаючи урожайність сільськогосподар­ських культур, стан систем енергопостачання тощо.

 

Міжнародний рік космосу надає конкретну можливість для налагодження міжнародної кооперації, скоординування діяльно­сті в галузі космічних досліджень та розробки планів майбутніх спільних проектів заради збереження нашої планети.

 

Джерело: Короткий астрономічний календар, 1992 р., С.153—157.

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1