Чеботарьов Гліб Олександрович

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Чеботарьов Гліб Олександрович (1.VIII.1913 — 4.VIII.1975)

Chebotarov

Російський радянський астроном Гліб Олександрович Чеботарьов народився 1 серпня 1913 р. у Санкт-Петербурзі. Здобувши (1937) вищу освіту в Ленінградському університеті, закінчив у ньому аспірантуру (на кафедрі небесної механіки під керівництвом Михайла Субботіна). Протягом 1940—1942 років — доцент кафедри астрономії та механіки Томського університету. З 1943 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР у Ленінграді (з 1964 р. — директор інституту). Виконував (1951—1960) одночасно обов’язки заступника директора, а потім директора Бібліотеки АН СРСР.

Галузь наукових інтересів Гліба Чеботарьова — небесна механіка. Розробив (1950—1951) нову методику вивчення руху характеристичних астероїдів, засновану на використанні періодичних орбіт задачі трьох тіл в якості проміжних. За цією методикою побудував аналітичні теорії руху астероїдів груп Гестії і Гільди, до яких класичні методи небесної механіки не могли бути застосовані.

Виконав (1957) роботу, в якій уперше дав приклад симетричної траєкторії обльоту Місяця ракетою з поверненням на Землю без витрати пального в дорозі. Розробив (1962—1965) нову теорію руху штучних супутників Землі для випадку майже кругових орбіт. Виконав аналіз (1961—1968) еволюції орбіт супутників великих планет в рамках задачі трьох тіл і встановив, що зворотні рухи супутників стійкіші (довше існують), ніж прямі.

Уперше (1971) оцінив теоретичні розміри Сонячної системи на підставі дослідження впливу тяжіння Галактики і близьких зір на орбіти комет з хмари Оорта. Вивчив (1958—1975) еволюцію орбіт кількох астероїдів. Виконав великі за обсягом дослідження за статистикою астероїдів, виявив кілька нових особливостей будови кільця астероїдів. Перевірив гіпотезу про походження кільця астероїдів, спричинену зіткненням більших первинних тіл.

На честь науковця названо астероїд 1804 Чеботарьов.

Гліб Олександрович Чеботарьов помер 4 серпня 1975 р. в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург). Похований на цвинтарі Пулковської обсерваторії.

Докладніше про Гліба Чеботарьова