Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Чеботарьов Гліб Олександрович (1.VIII.1913 — 4.VIII.1975)

 

Chebotarov 

Російський радянський астроном Гліб Олександрович Чеботарьов народився 1 серпня 1913 р. у Санкт-Петербурзі. Здобувши (1937) вищу освіту в Ленінградському університеті, закінчив у ньому аспірантуру (на кафедрі небесної механіки під керівництвом Михайла Субботіна). Протягом 1940—1942 років — доцент кафедри астрономії та механіки Томського університету. З 1943 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР у Ленінграді (з 1964 р. — директор інституту). Виконував (1951—1960) одночасно обов’язки заступника директора, а потім директора Бібліотеки АН СРСР.

 

Галузь наукових інтересів Гліба Чеботарьова — небесна механіка. Розробив (1950—1951) нову методику вивчення руху характеристичних астероїдів, засновану на використанні періодичних орбіт задачі трьох тіл в якості проміжних. За цією методикою побудував аналітичні теорії руху астероїдів груп Гестії і Гільди, до яких класичні методи небесної механіки не могли бути застосовані.

 

Виконав (1957) роботу, в якій уперше дав приклад симетричної траєкторії обльоту Місяця ракетою з поверненням на Землю без витрати пального в дорозі. Розробив (1962—1965) нову теорію руху штучних супутників Землі для випадку майже кругових орбіт. Виконав аналіз (1961—1968) еволюції орбіт супутників великих планет в рамках задачі трьох тіл і встановив, що зворотні рухи супутників стійкіші (довше існують), ніж прямі.

 

Уперше (1971) оцінив теоретичні розміри Сонячної системи на підставі дослідження впливу тяжіння Галактики і близьких зір на орбіти комет з хмари Оорта. Вивчив (1958—1975) еволюцію орбіт кількох астероїдів. Виконав великі за обсягом дослідження за статистикою астероїдів, виявив кілька нових особливостей будови кільця астероїдів. Перевірив гіпотезу про походження кільця астероїдів, спричинену зіткненням більших первинних тіл.

 

На честь науковця названо астероїд 1804 Чеботарьов.

 

Гліб Олександрович Чеботарьов помер 4 серпня 1975 р. в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург). Похований на цвинтарі Пулковської обсерваторії.

 

Докладніше про Гліба Чеботарьова

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1