Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Чжан Хен (78 — 139)

 

Chhzan Khen 

Китайський астроном Чжан Хен народився у 78 р. у місті Наньяні (сучасна провінція Хенань). Астрономією цікавився з юнацьких років. Був астрономом при дворі імператора Аньді. Потім (у віці 38 років) оселився у провінції і провадив тільки наукову діяльність.

 

Описав 2500 видимих у Китаї зір (дав власні назви 320 з них) і згрупував їх у 124 сузір’я. Один з перших визначив причини місячних затемнень і фаз Місяця, зважаючи на те, що Місяць не випромінює, а лише відбиває сонячне світло. Сконструював кілька астрономічних приладів, зокрема армілярну сферу — систему взаємозв’язаних металевих кілець з нанесеними на них поділками. Кільця мали змогу обертатися одне навколо іншого, що дозволяло визначати екліптичні та екваторіальні координати небесних світил. З допомогою цього приладу визначив кут між площиною екліптики і площиною небесного екватора.

 

Приділяв увагу популяризації астрономії. Виготовив прилад, який можна вважати прототипом сучасних планетаріїв (з його допомогою можна було демонструвати взаємні положення Сонця, Місяця, п’яти планет і зір). Написав (приблизно в 120 р.) книгу «Армілярна сфера», в якій виклав теорію будови світу «хунтянь» — безмежне небо. Згідно з цією теорією, усі небесні тіла і саме небо — кулі (Земля схожа на жовток в яйці, а небо оточує Землю, як білок жовток). Вважав, що небо обертається навколо Землі, і вісь обертання проходить через північний полюс. Уявляв Всесвіт безмежним у просторі й часі.

 

Чжан Хен помер у 139 р.

 

Докладніше про Хена Чжана

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1