Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

 

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

 

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Чжан Хен (78 — 139)

 

Chhzan Khen 

Китайський астроном Чжан Хен народився у 78 р. у місті Наньяні (сучасна провінція Хенань). Астрономією цікавився з юнацьких років. Був астрономом при дворі імператора Аньді. Потім (у віці 38 років) оселився у провінції і провадив тільки наукову діяльність.

 

Описав 2500 видимих у Китаї зір (дав власні назви 320 з них) і згрупував їх у 124 сузір’я. Один з перших визначив причини місячних затемнень і фаз Місяця, зважаючи на те, що Місяць не випромінює, а лише відбиває сонячне світло. Сконструював кілька астрономічних приладів, зокрема армілярну сферу — систему взаємозв’язаних металевих кілець з нанесеними на них поділками. Кільця мали змогу обертатися одне навколо іншого, що дозволяло визначати екліптичні та екваторіальні координати небесних світил. З допомогою цього приладу визначив кут між площиною екліптики і площиною небесного екватора.

 

Приділяв увагу популяризації астрономії. Виготовив прилад, який можна вважати прототипом сучасних планетаріїв (з його допомогою можна було демонструвати взаємні положення Сонця, Місяця, п’яти планет і зір). Написав (приблизно в 120 р.) книгу «Армілярна сфера», в якій виклав теорію будови світу «хунтянь» — безмежне небо. Згідно з цією теорією, усі небесні тіла і саме небо — кулі (Земля схожа на жовток в яйці, а небо оточує Землю, як білок жовток). Вважав, що небо обертається навколо Землі, і вісь обертання проходить через північний полюс. Уявляв Всесвіт безмежним у просторі й часі.

 

Чжан Хен помер у 139 р.

 

Докладніше про Хена Чжана

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1