Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

 

Чжан Хен (78 — 139)

 

Chhzan Khen 

Китайський астроном Чжан Хен народився у 78 р. у місті Наньяні (сучасна провінція Хенань). Астрономією цікавився з юнацьких років. Був астрономом при дворі імператора Аньді. Потім (у віці 38 років) оселився у провінції і провадив тільки наукову діяльність.

 

Описав 2500 видимих у Китаї зір (дав власні назви 320 з них) і згрупував їх у 124 сузір’я. Один з перших визначив причини місячних затемнень і фаз Місяця, зважаючи на те, що Місяць не випромінює, а лише відбиває сонячне світло. Сконструював кілька астрономічних приладів, зокрема армілярну сферу — систему взаємозв’язаних металевих кілець з нанесеними на них поділками. Кільця мали змогу обертатися одне навколо іншого, що дозволяло визначати екліптичні та екваторіальні координати небесних світил. З допомогою цього приладу визначив кут між площиною екліптики і площиною небесного екватора.

 

Приділяв увагу популяризації астрономії. Виготовив прилад, який можна вважати прототипом сучасних планетаріїв (з його допомогою можна було демонструвати взаємні положення Сонця, Місяця, п’яти планет і зір). Написав (приблизно в 120 р.) книгу «Армілярна сфера», в якій виклав теорію будови світу «хунтянь» — безмежне небо. Згідно з цією теорією, усі небесні тіла і саме небо — кулі (Земля схожа на жовток в яйці, а небо оточує Землю, як білок жовток). Вважав, що небо обертається навколо Землі, і вісь обертання проходить через північний полюс. Уявляв Всесвіт безмежним у просторі й часі.

 

Чжан Хен помер у 139 р.

 

Докладніше про Хена Чжана

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1