Докладніше про Хена Чжана

Видатний китайський учений, астроном і математик, Чжан Хен народився 78 р. (помер 139 р.) в м. Наньян (тепер провінція Хенань). У молодості Чжан Хен захоплювався літературою, поезією. Він був однією з найосвіченіших людей свого часу. У царині астрономії вчений працював приблизно з 30-річного віку до кінця життя. Декілька років Чжан Хен обіймав посаду придворного астронома й мешкав у столиці Китаю. У той час китайські придворні астрономи спостерігали зорі, Сонце, Місяць і планети. За розміщенням світил на небесній сфері вони мали змогу, серед іншого, визначати початок того чи того сезону, а це було дуже важливим для хліборобства. 116 р. Чжан Хен переїхав зі столиці до іншого міста, де провадив виключно наукову астрономічну діяльність.

Чжан Хен вніс багато нового до астрономії того часу. Учений описав 2500 зір, які можна бачити на території Китаю, та згрупував їх у 124 сузір’я; 320 зорям він дав власні імена. Одним із перших Чжан Хен правильно пояснив причину місячних затемнень і дійшов висновку, що Місяць світить відбитим сонячним світлом.

Чжан Хен сконструював багато різноманітних астрономічних приладів. Зокрема він розробив теорію вдосконаленої армілярної сфери та виготовив цей прилад. Армілярна сфера — це пристрій, що складається з декількох взаємозв’язаних металевих кілець, кожне з яких відповідає одному з кіл небесної сфери. Іззовні є три нерухомих кільця, які позначають горизонт, небесний меридіан і небесний екватор. Усередині армілярної сфери змонтовано чотири з’єднаних одне з одним кільця, які можуть обертатися як одне ціле навколо полярної осі. Ці кільця позначають колюр рівнодень, колюр сонцестоянь, небесний екватор й екліптику. Крім описаних кілець, усередині міститься ще одне кільце із зоровою трубою, котре може обертатися. На металеві кільця нанесено поділки й найменування градусів і мінут. За допомогою армілярної сфери можна визначати екліптичні й екваторіальні координати небесних світил. Чжан Хен виготовив також демонстраційний пристрій — мідний небесний глобус, на якому відображено взаємні положення зір, Сонця, Місяця й п’яти планет на небесній сфері. Механізм цього приладу запускався водою. Небесний глобус здійснював повний оберт за 24 год. Однак слід зауважити, що пристрій для демонстрації обертання небесної сфери винайдено в Китаї значно раніше. Чжан Хен винайшов сейсмоскоп — прилад, що реєстрував слабкі землетруси на великих відстанях (132 р.).

Учений визначив величину кута між площинами екватора й екліптики. За його розрахунками ця величина становить 23°40′ (сучасне значення — 23°26′). Чжан Хен опублікував книгу «Армілярна сфера» (приблизно 120 р.).

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2003