Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

«Габбл» знайшов дуже малі скупчення темної матерії

12 січня 2020

 

Астрономи вважають темну матерію не лише основною складовою маси Всесвіту, але й тим «остовом», довкола якого формуються галактики. Але щоб знайти докази існування цієї загадкової, невидимої маси, науковці змушені вдаватися до непрямих методів, схожих на ті, що використовують для вивчення чорних дір. По суті, вони визначають, як наявність темної матерії впливає на галактики та зорі в їх околицях.

 

Досі астрономам вдалося знайти докази наявності темної матерії навколо середніх і великих галактик. Використавши спостережні дані Космічного телескопа імені Габбла та застосувавши нову техніку спостереження, група астрономів з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Лабораторії реактивного руху NASA виявила, що темна матерія може утворювати набагато менші скупчення, ніж вважали раніше. Ці висновки були представлені на 235-му з’їзді Американського астрономічного товариства.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джеймса Бредлі

 

Відомий англійський астроном Джеймс Брадлей народився 3 березня 1693 р. (помер 13 липня 1762 р.) у м. Шерборні, Глостершир. У 1714 р. Брадлей закінчив Оксфордський університет, а через кілька років прийняв церковний сан й займав ряд церковних посад. В той же час він продовжував свої заняття астрономією. У 1721 р. він остаточно вирішив відмовитися від церковної кар’єри і був призначений професором астрономії Оксфордського університету. Більш як тридцять років, незважаючи на велику завантаженість, він читав лекції з «експериментальної філософії», які мали великий успіх у студентів.

 

Праці Брадлея швидко дістали визнання. В 25 років він був обраний до Королівського товариства. Сам Ньютон називав його кращим астрономом Європи. Брадлей був чудовим спостерігачем, висока точність його спостережень досягалася за рахунок ретельного  дослідження інструментальних помилок. Найвидатнішим досягненням Брадлея було відкриття явища аберації світла. Як це часто буває в історії науки, спостереження були виконані з іншою метою. У 1725 р. Брадлей разом зі своїм другом, аматором астрономії С. Моліне вирішили виміряти паралакс зорі γ Дракона. Вони вибрали саме цю зорю тому, що її можна було спостерігати майже у зеніті, що полегшувало опрацювання спостережень. На той час достовірних вимірювань паралаксів зір ще не було. Через кілька днів вони дійсно помітили зміщення зорі, але воно було надто велике і не у тому напрямку, щоб бути паралактичним. Повторні спостереження помилки не виявили. Брадлей не зміг дати пояснення цьому ефекту і продовжив ретельні спостереження самостійно на іншому телескопі. Він помітив такі ж загадкові зміщення інших зір, які знаходилися на різних відстанях від зеніту. Тільки через два роки Брадлей знайшов пояснення щодо спостереженого явища. Розгадка прийшла до нього несподівано. Одного разу, під час прогулянки на кораблі, його увагу привернув звичайний флюгер, що змінював свій напрям з кожним поворотом судна. Брадлей раптово зрозумів, що зміщення флюгера було наслідком відносності швидкості. Так само, як помічене ним зміщення зір пов’язане з орбітальним рухомЗемлі.

 

Брадлей назвав це явище аберацією світла. Величина аберації залежить від співвідношення швидкості світла і швидкості спостерігача, який рухається разом із Землею навколо Сонця. Відкриттяявища аберації світла було першим прямим підтвердженням теорії Коперника.

 

Брадлей дійшов висновку, що паралакси зір, які він мріяв виміряти, дуже малі й не перевищують однієї секунди дуги. Це означає, що зорі знаходяться набагато далі, ніж вважалось у ті часи.

 

Ще одним видатним відкриттям Брадлея було відкриття нутації — періодичних коливань земної осі. У 1727 р. він помітив невеликі річні зміни у схиленнях деяких зір. Брадлей здогадався, що причиною цього може бути коливання земної осі, зумовлене впливом Місяця на екваторіальні області Землі. 20-річні спостереження Брадлея підтвердили здогадку й у 1748 р. на засіданні Королівського товариства він доповів про відкриття явища, названого ним нутацією.

 

Ці та інші відкриття принесли Брадлею всесвітню славу. Він був обраний членом ряду академій, у томі числі Петербурзької.

 

У 1742 р. Брадлей займає пост директора Грінвіцької обсерваторії й одержує титул Королівського астронома. Протягом 20-річного перебування на цій посаді він поновив інструментальну базу обсерваторії й запровадив багаторічну програму позиційних вимірювань зір. Брадлей не припиняв астрономічних спостережень до кінця своїх днів. Велика кількість результатів спостережень була надрукована вже після його смерті. Спостереження Брадлея мають не тільки історичну цінність, а корисні й для сучасної астрономи.

 

А. М. Довгопол

Джерело: Короткий астрономічний календар 1993

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1