Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Уперше визначено глобальне магнітне поле сонячної корони

09 серпня 2020

Міжнародна група геліофізиків, серед яких науковці з Нортумбрійського університету в Ньюкасл-апон-Тайні (Велика Британія), дослідники з Пекінського університету в Китаї та Національного центру атмосферних досліджень (National Center for Atmospheric Research, NCAR) США, нещодавно вперше виміряла глобальне магнітне поле зовнішнього шару атмосфери Сонця — корони. Результати дослідження оприлюднив журнал Science.

Докладніше:

Телескоп Європейської південної обсерваторії отримав перше зображення планетної системи біля зорі, схожої на Сонце

22 липня 2020

Дуже великий телескоп (Very LargeTelescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) отримав перше в історії зображення молодої зорі, схожої на Сонце, в супроводі двох великих екзопланет. Зображення систем з кількома екзопланетами дуже рідкісні, й астрономи досі ніколи прямо не спостерігали більше однієї планети, яка обертається навколо зорі, схожої на Сонце. Спостереження можуть допомогти астрономам зрозуміти, як формувалися та еволюціонували планети в Сонячній системі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джеймса Бредлі

 

Відомий англійський астроном Джеймс Брадлей народився 3 березня 1693 р. (помер 13 липня 1762 р.) у м. Шерборні, Глостершир. У 1714 р. Брадлей закінчив Оксфордський університет, а через кілька років прийняв церковний сан й займав ряд церковних посад. В той же час він продовжував свої заняття астрономією. У 1721 р. він остаточно вирішив відмовитися від церковної кар’єри і був призначений професором астрономії Оксфордського університету. Більш як тридцять років, незважаючи на велику завантаженість, він читав лекції з «експериментальної філософії», які мали великий успіх у студентів.

 

Праці Брадлея швидко дістали визнання. В 25 років він був обраний до Королівського товариства. Сам Ньютон називав його кращим астрономом Європи. Брадлей був чудовим спостерігачем, висока точність його спостережень досягалася за рахунок ретельного  дослідження інструментальних помилок. Найвидатнішим досягненням Брадлея було відкриття явища аберації світла. Як це часто буває в історії науки, спостереження були виконані з іншою метою. У 1725 р. Брадлей разом зі своїм другом, аматором астрономії С. Моліне вирішили виміряти паралакс зорі γ Дракона. Вони вибрали саме цю зорю тому, що її можна було спостерігати майже у зеніті, що полегшувало опрацювання спостережень. На той час достовірних вимірювань паралаксів зір ще не було. Через кілька днів вони дійсно помітили зміщення зорі, але воно було надто велике і не у тому напрямку, щоб бути паралактичним. Повторні спостереження помилки не виявили. Брадлей не зміг дати пояснення цьому ефекту і продовжив ретельні спостереження самостійно на іншому телескопі. Він помітив такі ж загадкові зміщення інших зір, які знаходилися на різних відстанях від зеніту. Тільки через два роки Брадлей знайшов пояснення щодо спостереженого явища. Розгадка прийшла до нього несподівано. Одного разу, під час прогулянки на кораблі, його увагу привернув звичайний флюгер, що змінював свій напрям з кожним поворотом судна. Брадлей раптово зрозумів, що зміщення флюгера було наслідком відносності швидкості. Так само, як помічене ним зміщення зір пов’язане з орбітальним рухомЗемлі.

 

Брадлей назвав це явище аберацією світла. Величина аберації залежить від співвідношення швидкості світла і швидкості спостерігача, який рухається разом із Землею навколо Сонця. Відкриттяявища аберації світла було першим прямим підтвердженням теорії Коперника.

 

Брадлей дійшов висновку, що паралакси зір, які він мріяв виміряти, дуже малі й не перевищують однієї секунди дуги. Це означає, що зорі знаходяться набагато далі, ніж вважалось у ті часи.

 

Ще одним видатним відкриттям Брадлея було відкриття нутації — періодичних коливань земної осі. У 1727 р. він помітив невеликі річні зміни у схиленнях деяких зір. Брадлей здогадався, що причиною цього може бути коливання земної осі, зумовлене впливом Місяця на екваторіальні області Землі. 20-річні спостереження Брадлея підтвердили здогадку й у 1748 р. на засіданні Королівського товариства він доповів про відкриття явища, названого ним нутацією.

 

Ці та інші відкриття принесли Брадлею всесвітню славу. Він був обраний членом ряду академій, у томі числі Петербурзької.

 

У 1742 р. Брадлей займає пост директора Грінвіцької обсерваторії й одержує титул Королівського астронома. Протягом 20-річного перебування на цій посаді він поновив інструментальну базу обсерваторії й запровадив багаторічну програму позиційних вимірювань зір. Брадлей не припиняв астрономічних спостережень до кінця своїх днів. Велика кількість результатів спостережень була надрукована вже після його смерті. Спостереження Брадлея мають не тільки історичну цінність, а корисні й для сучасної астрономи.

 

А. М. Довгопол

Джерело: Короткий астрономічний календар 1993

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1