Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Пузир поперечником 1000 світлових років — першопричина появи всіх найближчих молодих зір

14 січня 2022

Наднові, які видули Місцевий пузир (Local Bubble), порожнину навколо Сонця, також спричинили утворення зір на краях пузиря. Ось так смерть одних породжує життя інших у міжзоряному просторі.

 

 

Починаючи приблизно 14 мільйонів років тому, понад десяток зір поблизу Сонця закінчили своє життя як разючі наднові. Ці тривалі вибухи спричинили ударну хвилю. Вона «підняла», тобто скупчила пил і газ, що уможливило появу ділянок зореутворення на краях оболонки шириною 1000 світлових років, яка постійно розширюється. Сонце, яке перебувало на відстані приблизно 1000 світлових років від наднових, коли все це почалося, увійшло в оболонку 5 мільйонів років тому і зараз міститься поблизу її центра.

Докладніше:

Дванадцять на вечерю: харчові уподобання Молочного Шляху висвітлюють темну матерію

12 січня 2022

Подрібнені рештки зоряних систем дають змогу зрозуміти процес зростання нашої галактики.

 

 

Астрономи на крок ближче до розкриття властивостей темної матерії, що огортає нашу галактику Молочний Шлях, завдяки новій мапі 12 потоків зір, які обертаються навколо її гало. Міжнародна група науковців у статті, вміщеній в журналі Американського астрономічного товариства Astrophysical Journal, описала найбільшу колекцію потоків зір, які коли-небудь досліджували одночасно.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джемініано Монтанарі

 

 

Італійський астроном і математик Джемініано Монтанарі народився 1 червня 1633 р. (помер 13 жовтня 1687 р.) у Модені. Двадцяти років поїхав до Флоренції вивчати юридичні науки, закінчив навчання у Відні і Зальцбурзі. Деякий час служив придворним філософом і математиком у правителів Модени і Флоренції. 1664 р. Монтанарі став професором математики в Болон’ї. 14 років, які він провів у цьому місті, були найбільш плідними в його науковій творчості. З 1678 р. очолював створену для нього кафедру астрономії і метеорології в Падуанському університеті.

 

Ім’я Дж. Монтанарі пов’язане з одним із найцікавіших періодів в історії астрономії — початком вивчення змінних зір. 1667 р. він відкрив змінність блиску Алголя (β Персея) і протягом багатьох років спостерігав цю зорю, відмітивши досить точно межі змін блиску. Не беручи до уваги нові зорі, це була друга (після Міри Кита) зоря, змінність якої стала відома людині (змінність Міри Кита відкрив у 1638 р. Й. Гольварда). Але Монтанарі не помітив правильності змінблиску Алголя — регулярним спостереженням завадило погіршення його зору. Лише у 1782 р. Дж. Гудрайк виявив, що блиск цієї зорі змінюється періодично і знайшов значення періоду. 1672 р. Монтанарі в сузір’ї Гідри знайшов ще одну зорю, яка змінювала блиск від четвертої величини до невидимості. Того ж року він опублікував список 100 зір, що зникли, або були запідозрені у змінності. Він висловив догадку, що змінність зір може бути пов’язана з явищами, аналогічними сонячним плямам. Крім зір, Монтанарі спостерігав і описав комети 1664, 1665, 1680, 1681, 1682 рр., сонячне затемнення 2 липня 1666 р. та кілька місячних затемнень. 1662 р. він створив карту Місяця діаметром 38 см, найбільшу в той час і одну з найбільш точних і детальних. Розробив і побудував кілька досить точних астрономічних інструментів для обсерваторій в Болон’ї, Падуї, Венеції. Запропонований Монтанарі «діоптричний рівень» (1674) дозволяв проводити точне нівелювання, оскільки він установлювався на телескопі.

 

Протягом усього життя Монтанарі невпинно боровся з астрологією. У щорічниках, які видавалися у Болон’ї, він висміював астрологічні передбачення земних подій. Його книга «Астрологія, звинувачена в обмані...» (1685) викликала великий інтерес і спричинилася до заборони викладання цієї псевдонауки в італійських університетах.

 

Монтанарі займався також метеорологією (перший застосував термін «атмосферні опади», використовував коливання барометра для завбачення погодних умов і застосував барометр як альтиметр для визначення висоти над рівнем моря, написав трактат про торнадо), фізикою (вивчав поведінку рідини в капілярних трубках і показав, що явищем капілярності можна пояснити рух поживних речовин у стеблах рослин), балістикою (склав артилерійські таблиці), гідротехнікою (запропонував засоби зменшення забруднення Венеціанської лагуни).

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1983

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1