Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA віддає належне космічному телескопу «Спітцер»

23 січня 2020

 

NASA вшановує спадщину однієї з своїх Великих обсерваторій, космічного телескопа «Спітцер», який понад 16 років досліджував Всесвіт в інфрачервоному світлі. Місія «Спітцера» завершиться 30 січня поточного року.

 

Створений у 2003 році, «Спітцер» дав змогу розкрити раніше приховані особливості відомих космічних об’єктів й уможливив спостереження та відкриття, що охоплюють діапазон відстаней від Сонячної системи да майже краю Всесвіту.

Докладніше:

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джорджа ван Бісбрука

 

 

Американський астроном Джордж ван Бісбрук народився 21 січня 1880 р. (помер 23 лютого 1974 р.) в Генті (Бельгія) в родині художників. Незважаючи на бажання юнака займатися астрономією, батьки настояли на тому, щоб він мав більш «практичний» фах і поступив до Гентського університету, де вивчав інженерну справу. Після закінчення 1902 р. університету працював у Брюсселі в департаменті шляхів і мостів, але часто провадив ночі в обсерваторії в Укклі, спостерігаючи змінні та подвійні зорі. Два роки вивчав астрономію в Гейдельберзькій і Потсдамській обсерваторіях і після повернення до Бельгії 1908 р. залишив посаду інженера і повністю віддався астрономії. У 1917 р. переїхав до США і працював в Йеркській обсерваторії Чікагського університету (з 1923 р. — професор практичної астрономії). Пішовши 1945 р. у відставку із званням почесного професора Чікагського університету, продовжував спостерігати на телескопах Йеркської обсерваторії. Починаючи з 1963 р., був консультантом у Місячно-планетній лабораторії Аризонського університету і до останніх днів життя провадив дослідження на інструментах обсерваторій цього університету і на 210-сантиметровому рефлекторі обсерваторії Кітт-Пік.

 

Основні наукові праці ван Бісбрука присвячені вивченню подвійних зір. Протягом 60 років візуально вимірював за допомогою нитяного мікрометра взаємні положення зір у подвійних системах. Однорідні ряди його спостережень мають велику цінність для однієї з фундаментальних проблем — визначення мас зір. Дуже точними завжди були положення комет, астероїдів, супутників планет, які ван Бісбрук визначав за фотографіями. Відкрив 11 астероїдів, 3 нові комети, одна з котрих виявилася періодичною (з періодом 12,4 роки). Протягом багатьох років систематично вивчав власний рух зір, розташованих поблизу Сонця. Відкрив декілька зір дуже низької світимості, одну з них, супутник зорі В0 + 4°4048, називають зорею ван Бісбрука. Уже в похилому віці брав участь у кількох експедиціях (Бразілія, 1947; Корея, 1948; Судан, 1952) для визначення точного положення зір поблизу диска Сонця під час повних сонячних затемнень з метою перевірки загальної теорії відносності.

 

Був членом ряду астрономічних товариств, нагороджений преміями Національного географічного товариства США (1952), Національної АН США (1958).

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1980

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1