Докладніше про Джорджа ван Бісбрука

Американський астроном Джордж ван Бісбрук народився 21 січня 1880 р. (помер 23 лютого 1974 р.) в Генті (Бельгія) в родині художників. Незважаючи на бажання юнака займатися астрономією, батьки настояли на тому, щоб він мав більш «практичний» фах і поступив до Гентського університету, де вивчав інженерну справу. Після закінчення 1902 р. університету працював у Брюсселі в департаменті шляхів і мостів, але часто провадив ночі в обсерваторії в Укклі, спостерігаючи змінні та подвійні зорі. Два роки вивчав астрономію в Гейдельберзькій і Потсдамській обсерваторіях і після повернення до Бельгії 1908 р. залишив посаду інженера і повністю віддався астрономії. У 1917 р. переїхав до США і працював в Йеркській обсерваторії Чікагського університету (з 1923 р. — професор практичної астрономії). Пішовши 1945 р. у відставку із званням почесного професора Чікагського університету, продовжував спостерігати на телескопах Йеркської обсерваторії. Починаючи з 1963 р., був консультантом у Місячно-планетній лабораторії Аризонського університету і до останніх днів життя провадив дослідження на інструментах обсерваторій цього університету і на 210-сантиметровому рефлекторі обсерваторії Кітт-Пік.

Основні наукові праці ван Бісбрука присвячені вивченню подвійних зір. Протягом 60 років візуально вимірював за допомогою нитяного мікрометра взаємні положення зір у подвійних системах. Однорідні ряди його спостережень мають велику цінність для однієї з фундаментальних проблем — визначення мас зір. Дуже точними завжди були положення комет, астероїдів, супутників планет, які ван Бісбрук визначав за фотографіями. Відкрив 11 астероїдів, 3 нові комети, одна з котрих виявилася періодичною (з періодом 12,4 роки). Протягом багатьох років систематично вивчав власний рух зір, розташованих поблизу Сонця. Відкрив декілька зір дуже низької світимості, одну з них, супутник зорі В0 + 4°4048, називають зорею ван Бісбрука. Уже в похилому віці брав участь у кількох експедиціях (Бразілія, 1947; Корея, 1948; Судан, 1952) для визначення точного положення зір поблизу диска Сонця під час повних сонячних затемнень з метою перевірки загальної теорії відносності.

Був членом ряду астрономічних товариств, нагороджений преміями Національного географічного товариства США (1952), Національної АН США (1958).

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1980