Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Перше пряме вимірювання відстані до магнітара

19 вересня 2020

 

Астрономи, які використовують «Масив антен з дуже довгою базою» (Very Long Baseline Array, VLBA) Національного наукового фонду, виконали перше пряме геометричне вимірювання відстані до магнітара в нашій галактиці Молочний Шлях. Це може допомогти з’ясувати давню таємницю: чи справді ці об’єкти є джерелом швидких радіосплесків (Fast Radio Bursts, FRB).

Докладніше:

Нові дані від «Габбла» вказують на відсутність певної складової в нинішніх теоріях темної матерії

11 вересня 2020

 

Спостережні дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла та Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії в Чилі, дали змогу виявити, що теоретичні моделі темної матерії не містять якоїсь важливої складової. Цей невідомий, залишений без уваги теоретиками, елемент може дозволити пояснити несподівано виявлену розбіжність: спостережні дані про концентрацію темної матерії в масивних скупченнях галактик не відповідають теоретичним комп’ютерним моделям її розподілу в таких скупченнях. Нові висновки вказують на те, що деякі незначні концентрації темної матерії спричиняють ефекти лінзи, що в 10 разів сильніші, ніж очікувалося.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джорджа ван Бісбрука

 

 

Американський астроном Джордж ван Бісбрук народився 21 січня 1880 р. (помер 23 лютого 1974 р.) в Генті (Бельгія) в родині художників. Незважаючи на бажання юнака займатися астрономією, батьки настояли на тому, щоб він мав більш «практичний» фах і поступив до Гентського університету, де вивчав інженерну справу. Після закінчення 1902 р. університету працював у Брюсселі в департаменті шляхів і мостів, але часто провадив ночі в обсерваторії в Укклі, спостерігаючи змінні та подвійні зорі. Два роки вивчав астрономію в Гейдельберзькій і Потсдамській обсерваторіях і після повернення до Бельгії 1908 р. залишив посаду інженера і повністю віддався астрономії. У 1917 р. переїхав до США і працював в Йеркській обсерваторії Чікагського університету (з 1923 р. — професор практичної астрономії). Пішовши 1945 р. у відставку із званням почесного професора Чікагського університету, продовжував спостерігати на телескопах Йеркської обсерваторії. Починаючи з 1963 р., був консультантом у Місячно-планетній лабораторії Аризонського університету і до останніх днів життя провадив дослідження на інструментах обсерваторій цього університету і на 210-сантиметровому рефлекторі обсерваторії Кітт-Пік.

 

Основні наукові праці ван Бісбрука присвячені вивченню подвійних зір. Протягом 60 років візуально вимірював за допомогою нитяного мікрометра взаємні положення зір у подвійних системах. Однорідні ряди його спостережень мають велику цінність для однієї з фундаментальних проблем — визначення мас зір. Дуже точними завжди були положення комет, астероїдів, супутників планет, які ван Бісбрук визначав за фотографіями. Відкрив 11 астероїдів, 3 нові комети, одна з котрих виявилася періодичною (з періодом 12,4 роки). Протягом багатьох років систематично вивчав власний рух зір, розташованих поблизу Сонця. Відкрив декілька зір дуже низької світимості, одну з них, супутник зорі В0 + 4°4048, називають зорею ван Бісбрука. Уже в похилому віці брав участь у кількох експедиціях (Бразілія, 1947; Корея, 1948; Судан, 1952) для визначення точного положення зір поблизу диска Сонця під час повних сонячних затемнень з метою перевірки загальної теорії відносності.

 

Був членом ряду астрономічних товариств, нагороджений преміями Національного географічного товариства США (1952), Національної АН США (1958).

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1980

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1