Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Джованні Скіапареллі

 

Італійський астроном Джованні Вірджініо Скіапареллі народився 14 березня 1835 р. (помер 4 липня 1910 р.) у Савільяно, поблизу Турина. Після одержання 1854 р. диплома інженера в Туринському університеті деякий час викладав математику в тому самому університеті й вивчав астрономію. У 1857р. його направили на стажування до Берлінської і Пулковської обсерваторій. Після повернення до Італії у 1860 р. Скіапареллі призначили астрономом в обсерваторії Брера в Мілані. 1862 р. він став директором обсерваторії і працював тут до 1900 р., коли пішов у відставку. На початку своїх спостережень у Мілані Скіапареллі відкрив астероїд Гесперію. Потім він зацікавився кометами і вивчав форми їхніх хвостів і сили, що надають хвостам цієї форми, розробив класифікацію хвостів. Розвивав гіпотезу, що метеорні потоки є продуктами розпаду комет; вивчав з цією метою орбіти комет і метеорних потоків. Гіпотеза Скіапареллі виявилася плідною, і багато потоків уже ототожнено з кометами, що їх породили.

 

Під час великого протистояння Марса 1877 р. Скіапареллі почав спостерігати цю планету на рефракторі з об’єктивом 22 см. Відзначав положення видимих деталей на поверхні для визначення осі обертання планети і складення докладної карти поверхні. Перший запровадив терміни «моря» і «материки» для світлих і темних областей планети, розробив номенклатуру для деталей поверхні. Склав каталог положень топографічних деталей. Усього Скіапареллі вивчав Марс у 7 опозиціях до 1890 р. Він був дуже обережний у висновках про природу поверхневих утворень на Марсі і не вважав гіпотезу про існування життя на цій планеті науково обґрунтованою.

 

Протягом 8 років Скіапареллі спостерігав кілька темних плям на Меркурії і 1882 р. дійшов висновку, що він обертається навколо Сонця, як Місяць навколо Землі, тобто завжди повернутий до Сонця одним боком. Намагався він також визначити період обертання навколо осі Венери — планети, на поверхні якої не видно жодної деталі; вважав, що ця планета обертається дуже повільно. Вивчав Скіапареллі також Сатурн, визначавелементи орбіт подвійних зір, займався історією астрономії, зокрема астрономією Вавілона, Стародавньої Греції, Єгипта, Палестини; переклав з арабської мови астрономічні твори аль-Баттані.

 

Скіапареллі був членом Академії деї Лінчеї, а також багатьох інших італійських і зарубіжних академій, зокрема іноземним членом Петербурзької АН (з 1874 р.). Двічі був нагороджений премією ім. Лаланда Паризької АН.

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1985

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1