Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

«Габбл» знайшов дуже малі скупчення темної матерії

12 січня 2020

 

Астрономи вважають темну матерію не лише основною складовою маси Всесвіту, але й тим «остовом», довкола якого формуються галактики. Але щоб знайти докази існування цієї загадкової, невидимої маси, науковці змушені вдаватися до непрямих методів, схожих на ті, що використовують для вивчення чорних дір. По суті, вони визначають, як наявність темної матерії впливає на галактики та зорі в їх околицях.

 

Досі астрономам вдалося знайти докази наявності темної матерії навколо середніх і великих галактик. Використавши спостережні дані Космічного телескопа імені Габбла та застосувавши нову техніку спостереження, група астрономів з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Лабораторії реактивного руху NASA виявила, що темна матерія може утворювати набагато менші скупчення, ніж вважали раніше. Ці висновки були представлені на 235-му з’їзді Американського астрономічного товариства.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Едварда Барнарда

 

 

Відомий американський астроном Едуард Емерсон Барнард народився 16 грудня 1857 р. (помер 6 лютого 1923 р.) в м. Нашвіллі (штат Теннессі, США), в небагатій родині. В дитинстві Барнард відвідував школу всього два місяці, а згодом змушений був залишити її і влаштуватись на роботу. З дев’яти років він працював помічником фотографа в рідному місті, займаючись одночасно і самоосвітою. В ті роки Барнард почерпнув перші відомості з астрономії, прочитавши книжку Томаса Діка «Астроном-практик».

 

1877 р. на заощаджені кошти він придбав 5-дюймовий телескоп на екваторіальній установці і активно проводив астрономічні спостереження, вступивши згодом до Американської асоціації сприяння прогресу науки. За допомогою цього інструмента Барнард зробив свої перші відкриття. 12 травня 1881 р. він відкрив комету, про що, однак, офіційно не повідомив. 17 вересня того ж року Барнард помітив ще одну комету в сузір’ї Діви. На протязі кількох років за допомогою 6-дюймового телескопа університетської обсерваторії в Вандербілті він відкрив ще кілька комет, серед яких 13 вересня 1882 р. — комету 1882 ІІІ. За ці відкриття Барнард п’ять разів одержував премію, запроваджену Уорнером (Рочестер, штат Нью-Йорк) для американських астрономів — відкривачів комет. На зібрані таким чином кошти йому вдалося купити невеликий будинок в Нашвіллі.

 

Протягом 1883—1887 рр. Барнард навчався в університеті Вандербілта в Нашвіллі, одержуючи невелику стипендію і одночасно працюючи в обсерваторії. 1887 р. він одержав ступінь бакалавра наук і того ж року за пропозицією першого директора Лікської обсерваторії Бдварда Сінглтона Холдена (1846—1914) став її співробітником (до 1895 р.).

 

9 вересня 1892 р. за допомогою 36-дюймового візуального рефрактора Лікської обсерваторії Барнард відкрив п’ятий, найближчий до планети супутник Юпітера — Амальтею, що було одним із найбільших відкриттів вченого, оскільки через незначний блиск і близькість до Юпітера цей об’єкт важко помітити в телескоп. 1897 р. за це відкриття Барнард був нагороджений Золотою медаллю Королівського астрономічного товариства.

 

Значним є внесок вченого в галузь фотографічної астрономії. Він полягає у вдосконаленні астрономічної фотографії шляхом використання різних типів інструментів, особливо ширококутних фотографічних об’єктивів. Проведене Барнардом в Лікській обсерваторії регулярне фотографування неба започаткувало широке застосування фотографії в астрономії. 1889 р. в Лікській обсерваторії вчений розпочав фотографувати Молочний Шлях. Одержані знімки спочатку були опубліковані в виданні AstrophysicalJournal, а згодом зібрані у двох великих томах, перший з яких містить фотографії, одержані за допомогою 6-дюймового об’єктива Вілларда. 1927 р. був опублікований атлас, до якого входить 50 фотографій, одержаних Барнардом в обсерваторіях Єркс і Маунт-Вілсон, карти для ідентифікації яскравих зір та темних і світлих туманностей, а також каталог темних туманностей Молочного Шляху, який був єдиним у світі до 1960 р. Вчений одержав багато знімків зоряних скупчень, кілька тисяч фотографій комет, на основі яких виконав дослідження форм кометних хвостів. 1909 р. за допомогою 40-дюймового телескопа Барнард одержав фотознімки Марса.

 

Барнарду належить багато інших важливих відкриттів. 1916 р. майже одночасно з англійським астрономом Стівенсоном вчений відкрив туманну оболонку навколо Нової Персея 1901 р., яка розширювалася. Барнард виявив туманність навколо Нової Візничого 1891 р., відкрив планетарну туманність, дуже близько розміщену до яскравої зорі Меропи в Плеядах. 1890 р. разом з астрономом Барнхемом в Лікській обсерваторії він повторно відкрив туманність, зв’язану з зорею Т Тельця. Барнард виявив зорю з найбільшим власним рухом — 10″ за рік — яка згодом була названа зорею Барнарда. Під час спостереження затемнення супутника Сатурна Япета його кільцем вчений виявив, що супутник не став невидимим. Це підтвердило припущення, що кільце Сатурна не є суцільним. Барнардові також належать відкриття і дослідження змінних, нових та подвійних зір.

 

Протягом перших двох десятиріч XX ст. Барнард був відомий як найвидатніший астроном Єркської обсерваторії та як найуміліший і найрезультативніший спостерігач у світі. Йому належить приблизно 900 опублікованих робіт. Барнард був нагороджений багатьма медалями та преміями, в тому числі медалями ім. Лаланда (1892 р.), ім. Араго (1893 р.) та ім. Жансена (1900 р.) Паризької АН, медаллю ім. Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1917 р.).

 

Л. М. Свачій

Джерело: Короткий астрономічний календар 1998

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1