Докладніше про Карла Фоґеля

Німецький астроном Герман Карл Фогель народився 3 квітня 1841 р. (помер 13 серпня 1907 р.) у Лейпцігу. Навчався у Дрезденській політехнічній школі, а 1865 р. повернувся до Лейпціга, де п’ять років працював під керівництвом Й. Целльнера. У той час Целльнер, який усе життя присвятив вивченню яскравості зір і планет, почав дослідження спектрів цих об’єктів. Зароджувалась нова галузь астрономії — астрофізика. Вона вимагала нових методів та інструментів. З ініціативи Цельнера недалеко від м. Кіль, у Боткампі, було збудовано невеличку астрофізичну обсерваторію, очолити яку Целльнер запропонував Фогелю. Тут молодий науковець працював з 1870 до 1874 рр. і виконав піонерські дослідження швидкостей небесних тіл на базі ефекту Доплера. Ще 1842 р. австрійський фізик К. Доплер теоретично довів, що довжина хвилі світла, що випромінюється об’єктом змінюється, якщо останній наближається чи віддаляється від спостерігача. 1868 р. астрофізик У. Хеггінс спробував визначити швидкість Сіріуса за зміщенням ліній у спектрі зорі, але точність його вимірів була недостатньою. Фогель запропонував скористатися фотографуванням спектрів.

1871 р. він визначив швидкість обертання Сонця, порівнюючи зміщення ліній у спектрах від протилежних країв, а згодом одержав швидкості віддалення яскравий зір: Сіріуса, Проціона, Рігеля, Арктура. Для подальших астрофізичних досліджень обсерваторія у Боткампі була занадто маленька і, переконана результатами Фогеля, Берлінська Академія наук 1874 р. прийняла рішення про будівництво нової великої обсерваторії у Потсдамі. Фогель з першого дня брав участь у створенні Потсдамської обсерваторії, а 1882 р. став її директором і очолював її до кінця життя. Тут учений виконав фундаментальні дослідження з спектрального аналізу небесних тіл: вивчав спектри всіх планет від Меркурія до Нептуна, комет, туманностей, нових зір, полярних сяйв, досліджував у лабораторії спектри метеоритів, але головним для нього залишалась спектроскопія зір. 1882 р Фогель видав перший каталог зоряних спектрів. 1887 р. він разом з Ю. Шейнером розробив і побудував призмовий спектрограф, який за точністю не поступається перед сучасними приладами За допомогою цього спектрографа вперше зареєстрували рух Землі по орбіті — лінії у спектрах зір зміщувались ліворуч або праворуч, демонструючи наближення Землі до них, а через півроку — віддалення. Новий прилад не тільки дав можливість визначити швидкості тисяч зір, а й привів до відкриття 1890 р Фогель помітив, що лінії у спектрах деяких зір періодично коливаються. Фогель інтерпретував це як рух зорі по орбіті у подвійній системі. Так було відкрито спектрально-подвійні зорі. Серед них опинилась і «дияволова зоря» Алголь. Після досліджень Фогеля стало зрозуміло, що зміни її блиску пов’язані з затемненням однієї зорі системи другою, менш яскравою. Усі, хто в ті роки займався спектрами зір, бачили, що зоряні спектри можна розбити на класи. Першу класифікацію запропонував А. Секкі 1863—1868 рр. Він розбив зорі на чотири типи, кожен з яких відрізнявся за кольором  (білі, жовті, червонуваті, червоні), а також за наявністю у спектрах певних ліній. Фогель дещо змінив цю класифікацію й запропонував її пояснення. Він вважав, що зорі першого класу — це наймолодші, гарячі зорі, потім вони старіють, холонуть і поступово переходять у розряд червоних. Ідея відбиття еволюції зір у їхніх спектрах досить довго панувала серед астрофізиків. З появою квантової механіки та термоядерної теорії зоряної енергії її було відкинуто.

Один з основоположників астроспектроскопії, Фогель був відзначений великою кількістю нагород, серед яких медаль ім. Г. Дрепера (США, 1892), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1893), медаль ім. К. Брюс (1906). З 1892 р. Фогель був іноземним членом-кореспондентом Петербурзької академії наук.

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1991