Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Пузир поперечником 1000 світлових років — першопричина появи всіх найближчих молодих зір

14 січня 2022

Наднові, які видули Місцевий пузир (Local Bubble), порожнину навколо Сонця, також спричинили утворення зір на краях пузиря. Ось так смерть одних породжує життя інших у міжзоряному просторі.

 

 

Починаючи приблизно 14 мільйонів років тому, понад десяток зір поблизу Сонця закінчили своє життя як разючі наднові. Ці тривалі вибухи спричинили ударну хвилю. Вона «підняла», тобто скупчила пил і газ, що уможливило появу ділянок зореутворення на краях оболонки шириною 1000 світлових років, яка постійно розширюється. Сонце, яке перебувало на відстані приблизно 1000 світлових років від наднових, коли все це почалося, увійшло в оболонку 5 мільйонів років тому і зараз міститься поблизу її центра.

Докладніше:

Дванадцять на вечерю: харчові уподобання Молочного Шляху висвітлюють темну матерію

12 січня 2022

Подрібнені рештки зоряних систем дають змогу зрозуміти процес зростання нашої галактики.

 

 

Астрономи на крок ближче до розкриття властивостей темної матерії, що огортає нашу галактику Молочний Шлях, завдяки новій мапі 12 потоків зір, які обертаються навколо її гало. Міжнародна група науковців у статті, вміщеній в журналі Американського астрономічного товариства Astrophysical Journal, описала найбільшу колекцію потоків зір, які коли-небудь досліджували одночасно.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Петера Андреаса Ганзена

 

Петер Андреас Ганзен, — видатний німецький астроном та геодезист, вчений із світовою славою, народився 8 грудня 1795 р. (помер 28 березня 1874 р.). Не може не хвилювати доля цієї людини — щедро обдарованого сина данського ювеліра. За браком засобів до існування хлопець не мав змоги одержати освіту в жодному з вищих навчальних закладів.

 

Маючи не тільки чудові здібності, але й достатньо наполегливості, навіть мужності, хлопчик самотужки вивчає математику, мову, намагається зрозуміти будову та дію різних технічних пристроїв. Так промайнуло кілька років; набуті знання з механіки, потяг до конструювання різних пристроїв спонукали юного Ганзена зайнятися годинниковим ремеслом: деякий час він навчався у Фленсбурзі (до 1818 р.), а потім ще цілий рік вдосконалював свої навики в Берліні. Повернувшись у рідний Тондерн, Ганзен заснував власну майстерню; та мрії займатися наукою не покидали його. І невідомо, чи це просто щасливий випадок, чи такі обдарування, прагнення та наполегливість не могли залишитися непоміченими, але в 1820 р. Петер знайомиться з доктором Дірксом; це був поворотний пункт у житті Ганзена. Діркс представляє його Шумахерові, відомому та досить впливовому професору астрономії, який тоді працював у Копенгагені та очолював обсерваторію в Альтоні. За рекомендацією Шумахера Ганзена було призначено на посаду постійного співробітника для виконання градусних вимірювань у Гольштецні. Наукові праці молодого астронома дуже швидко привернули увагу вчених; і коли 1825 р. звільнилася посада директора обсерваторії в Готі, то Ганзену запропонували зайняти її.

 

У серпні того ж року вчений переселився в Готу. В цьому невеликому містечку він жив і працював майже півстоліття, аж до самої смерті, не раз відхиляючи почесні та вигідні пропозиції чи запрошення (у Кенігсберг, Дерпт, Копенгаген). На цій небагатій на засоби обсерваторії Ганзен проводив дослідження, що стали епохою в науці. Проявився і його талант винахідника, практика: коли в Готі побудували нову обсерваторію (1857 р.), вчений запровадив там цілу низку виготовлених за його ескізами інструментів та пристроїв, які згодом широко застосовувалися і в інших обсерваторіях.

 

Свою ж наукову славу Ганзен здобув завдяки вивченню руху небесних тіл і розробкам теорії збурень, яка є фундаментом найважливіших його досліджень. Основними працями, присвяченими цим питанням, є теорія руху Місяця (нею він займався близько двадцяти років, починаючи з 1838 р.), теорії абсолютних та часткових збурень малих планет (1830 р.) та комет (1843 та 1850 рр.). У 1838 р. вийшла праця «Нові основи для дослідження дійсної орбіти, яку описує Місяць», де викладено його теорію руху Місяця. Разом з данським астрономом X. Олуфсеном Ганзен розробив і опублікував таблиці руху Сонця (1854 р.). Про важливість цих робіт свідчать хоча б ті факти, що на основі ганзенівської теорії збурень Місяця Британське адміралтейство опублікувало «Таблиці Місяця» (1857 р.), які завдяки високій точності понад століття використовувались для обчислень ефемерид у щорічниках та альманахах. А таблиці руху Сонця теж застосовувались досить довго (згодом їх витіснили точніші таблиці Левер’є).

 

Чималий внесок Ганзена і в інші галузі астрономії, діоптрики, геодезії, математики; його дослідження пасажного інструменту, геліометра, екваторіала сприяли розвитку теорії цих приладів, а його праці в галузі математики значно збагатили теорію ймовірностей. Цілком можливо, що у невеликій обсерваторії багате обдарування цього вченого не змогло проявитися повністю. Не дивлячись на це, дослідження Ганзена цінні та оригінальні; 1833 р. його обрано іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук; 1846 р. Ганзен стає членом королівсько-саксонського Товариства наук, а 1865 р. він обраний членом-кореспондентом Академії наук у Берліні. Ганзена справедливо вважають одним з найкрупніших астрономів, внесок якого в науку далеко неординарний.

 

Л. М. Свачій

Джерело: Короткий астрономічний календар 1995

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1