Енке Франц Йоганн

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Енке Франц Йоганн (23.IX.1791 — 26.VIII.1865)

Enke

Німецький астроном Йоганн Франц Енке народився 23 вересня 1791 р. у Гамбурзі (Німеччина). Вищу освіту здобув у Ґеттінґенському університеті (його вчителем був Карл Ґаусс). З 1816 р. — астроном в обсерваторії в Готі. Упродовж 1825—1862 рр. — директор Берлінської обсерваторії й редактор «Berliner astronomisches Jahrbuch».

Галузь наукових інтересів Йоганна Енке — небесна механіка (зокрема її застосування до вивчення орбіт комет). Вивчав рух комети 1818 (її згодом назвали комета Енке) за період з 1786 р. до 1858 р. зважаючи на збурення її орбіти від шести планет, відкрив вікове прискорення в русі комети й вікове зменшення її ексцентриситету. Визначив сонячний паралакс, відстань від Землі до Сонця й розміри Сонячної системи.

На честь науковця названо (окрім комети Енке) кратер на Місяці, щілина Енке у кільцях Сатурна, астероїд 9134 Енке.

Йоганн Франц Енке помер 26 серпня 1865 р. у м. Шпандау (нині Берлін).

Докладніше про Йоганна Енке