Фоґель Карл Герман

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Фоґель Карл Герман (3.IV.1841 — 13.VIII.1907)

Fogel

Німецький астроном Герман Карл Фоґель народився 3 квітня 1841 р. у Лейпцигу. Здобув вищу освіту в Політехнічній школі в Дрездені. Протягом 1865—1870 рр. працював у Лейпцігській обсерваторії. Упродовж 1870—1874 років — у приватній обсерваторії Боткамп (поблизу Кіля). З 1874 р. працював у Потсдамі (з 1879 р. — професор), брав участь у створенні Потсдамської астрофізичної обсерваторії (у 1882—1907 роках був її першим директором).

Галузь наукових інтересів Германа Карла Фоґеля ― астроспектроскопія. Виконав спектральні спостереження всіх планет Сонячної системи, багатьох комет, туманностей, нових зір. Досліджував у лабораторії спектральними методами речовину метеоритів з метою виявлення в ній сполук вуглецю. Вивчив спектр полярних сяйв.

Удосконалив створену Анджело Секкі спектральну класифікацію зір. Виконав разом з Г. Мюллером візуальні спостереження спектрів 4051 зір й опублікував (1882) перший спектроскопічний каталог зір («Спектроскопічні спостереження зірок») до 7,5 зоряної величини.

Побудував (1887) разом з Ю. Шейнером вдосконалений спектрограф, що дозволяв отримувати фотографії спектрів зір високої якості (з цим інструментом вони першими почали систематичні точні вимірювання променевих швидкостей зір — остаточно довели (1889), що змінність блиску зорі Алголь викликана затемненнями в подвійній системі, встановили спектральну подвійність α Діви (Спіки) і β Ліри, уклали каталог променевих швидкостей 52 зір).

На честь науковця названо кратер на місяці, кратер на Марсі, астероїд 11762 Фоґель.

Герман Карл Фоґель 13 серпня 1907 р. у Потсдамі.

Докладніше про Карла Фоґеля