Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Секкі П’єтро Анджело (29.VI.1818 — 26.II.1878)

 

Sekki 

Італійський астроном Анджело П’єтро Секкі народився 29 червня 1818 р. в Реджо-нель-Емілія. Здобув освіту в Римському єзуїтському колегіумі. До 1848 р. викладав фізику і математику в єзуїтських колегіумах у Лоретто та Римі, потім нетривалий час викладав в Стоунігерст (Англія) і Джорджтаунському університеті (США). Протягом 1849—1878 рр. — професор астрономії та директор обсерваторії Римського єзуїтського колегіуму (нині Папський григоріанський університет).

 

Галузь наукових інтересів Анджело Секкі — спектроскопія небесних тіл. Один із піонерів астроспектроскопії (серед астрономів Секкі отримав неофіційний титул «батька астрофізики»). На початку астрономічних досліджень спостерігав планети (робив замальовки Марса), туманності, подвійні зорі. Помітив (1859) дві темні лінії на Марсі й назвав їх «canali» (протоки) — це поняття потім широко використовував Джованні Скіапареллі.

 

Протягом 1863—1868 рр. вивчив спектри близько 4000 зір. Першим висунув ідею класифікації зоряних спектрів і розробив її (1863), розділивши зоряні спектри на чотири основні типи (ця класифікація була загальновизнаною до запровадження на початку XX ст. гарвардської класифікації). Виділив також деякі пекулярні спектри, що не вкладалися в звичайну класифікацію (зорі з емісійними лініями, Нові).

 

Вивчав поверхню Сонця (плями, гранули, протуберанці), розробив теорію його будови, засновану на уявленні про газ, що перебуває в стані сильного стиснення. Уперше (1860) сфотографував сонячну корону. Одночасно з Вільямом Гаґґінсом виконав перші спектральні спостереження планет (виявив у червоній ділянці спектра Юпітера смуги поглинання, згодом ототожненої з метаном). Працював також в галузі геодезії, метеорології (прогнозування погоди), земного магнетизму.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 4705 Секкі.

 

Анджело П’єтро Секкі помер 26 лютого 1878 р.

 

Докладніше про Анджело Секкі

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1