Ґалле Готфрід Йоганн

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Ґалле Готфрід Йоганн (9.VI.1812 — 10.VII.1910)

Galle

Німецький астроном Йоганн Готфрід Ґалле народився 9 червня 1812 р. у комуні Радіс (земля Саксонія-Анхальт). Вищу освіту здобув (1933) у Берлінському університеті. З 1835 р. працював у Берлінській обсерваторії (асистент Й.Ф. Енке). Упродовж У 1851—1897 рр. — директор обсерваторії і професор університету в Бреслау (Вроцлав — тепер Польща). У 1897 р. переїхав до Потсдама.

Галузь наукових інтересів — метеори і комети. У 1839—1840 рр. відкрив три комети. Отримавши вранці 23 вересня 1846 р. листа від Урбена Левер’є з проханням виконати за обчисленими ним координатами пошуки невідомої планети (за орбітою Урана), з дозволу директора обсерваторії Йоганном Енке, разом з студентом-практикантом Генріхом д’Аррестом у той же вечір відкрив планету, яку згодом назвали Нептуном.

Склав (1847) таблицю-огляд елементів орбіт 178 комет, які спостерігали з 371 р. до н.е. Першим запропонував (1872) визначати паралакс Сонця за спостереженнями астероїдів під час їхніх протистоянь. З’ясував зв’язок метеорного потоку Андромедиди з кометою Бієли, що розпалася наприкінці 1846 р. Вивчав земний магнетизм і полярні сяйва.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2097 Ґалле.

Йоганн Готфрід Ґалле помер 10 липня 1910 р. у Потсдамі.