Ґалле Готфрід Йоганн

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ґалле Готфрід Йоганн (9.VI.1812 — 10.VII.1910)

Galle

Німецький астроном Йоганн Готфрід Ґалле народився 9 червня 1812 р. у комуні Радіс (земля Саксонія-Анхальт). Вищу освіту здобув (1933) у Берлінському університеті. З 1835 р. працював у Берлінській обсерваторії (асистент Й.Ф. Енке). Упродовж У 1851—1897 рр. — директор обсерваторії і професор університету в Бреслау (Вроцлав — тепер Польща). У 1897 р. переїхав до Потсдама.

Галузь наукових інтересів — метеори і комети. У 1839—1840 рр. відкрив три комети. Отримавши вранці 23 вересня 1846 р. листа від Урбена Левер’є з проханням виконати за обчисленими ним координатами пошуки невідомої планети (за орбітою Урана), з дозволу директора обсерваторії Йоганном Енке, разом з студентом-практикантом Генріхом д’Аррестом у той же вечір відкрив планету, яку згодом назвали Нептуном.

Склав (1847) таблицю-огляд елементів орбіт 178 комет, які спостерігали з 371 р. до н.е. Першим запропонував (1872) визначати паралакс Сонця за спостереженнями астероїдів під час їхніх протистоянь. З’ясував зв’язок метеорного потоку Андромедиди з кометою Бієли, що розпалася наприкінці 1846 р. Вивчав земний магнетизм і полярні сяйва.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2097 Ґалле.

Йоганн Готфрід Ґалле помер 10 липня 1910 р. у Потсдамі.