Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Левер’є Жозеф Жан Урбен (11.III.1811 — 23.IX.1877)

 

Leverie 

Французький астроном Урбен Жан Жозеф Левер’є народився 11 березня 1811 р. у м. Сен-Ло (Нормандія). Здобувши (1833) вищу освіту в Політехнічній школі в Парижі, виконував дослідження в галузі хімії під керівництвом Жозефа Ґей-Люссака. У 1837—1846 рр. — викладач астрономії в Політехнічній школі. У 1846 р. очолив створену спеціально для нього в Паризькому університеті кафедру небесної механіки, в 1849 р. — кафедру астрономії. На запрошення Франсуа Араґо перейшов працювати у Паризьку обсерваторію (у 1854—1870 і 1872—1877 був директором цієї обсерваторії).

 

Галузь наукових інтересів Урбена Левер’є — небесна механіка. Опублікував (1839) результати розрахунків взаємних збурень планет і довів стійкість Сонячної системи. Незалежно від Джона Адамса обчислив масу і орбіту невідомої планети, що збурює рух Урана (за координатами, вказаними Левер’є, її відкрив 23 вересня 1846 р. Йоганн Ґалле в Берлінській обсерваторії, планету згодом назвали Нептуном).

 

На підставі тривалих досліджень руху Меркурія показав (1859), що у швидкості зміщення перигелію планети є складова (38″ на століття), яку не можна пояснити впливом відомих тіл Сонячної системи (в зв’язку з цим передбачав існування планети (Вулкан), яка могла б викликати таке збурення). Планета Вулкан мала б лежати ближче до Сонця, ніж Меркурій (загадкову складову в русі перигелію Меркурія згодом пояснили на основі загальної теорії відносності). Низку інших робіт присвятив вивченню орбіт періодичних комет і метеорних потоків, дослідженню можливості утворення астероїдів у результаті розпаду планети під дією приливних сил Юпітера.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна, астероїд 1997 Левер’є.

 

Урбен Жан Жозеф Левер’є помер 23 вересня 1877 р. в Парижі.

 

Докладніше про Урбена Левер’є

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1