Левер’є Жозеф Жан Урбен

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Левер’є Жозеф Жан Урбен (11.III.1811 — 23.IX.1877)

Leverie

Французький астроном Урбен Жан Жозеф Левер’є народився 11 березня 1811 р. у м. Сен-Ло (Нормандія). Здобувши (1833) вищу освіту в Політехнічній школі в Парижі, виконував дослідження в галузі хімії під керівництвом Жозефа Ґей-Люссака. У 1837—1846 рр. — викладач астрономії в Політехнічній школі. У 1846 р. очолив створену спеціально для нього в Паризькому університеті кафедру небесної механіки, в 1849 р. — кафедру астрономії. На запрошення Франсуа Араґо перейшов працювати у Паризьку обсерваторію (у 1854—1870 і 1872—1877 був директором цієї обсерваторії).

Галузь наукових інтересів Урбена Левер’є — небесна механіка. Опублікував (1839) результати розрахунків взаємних збурень планет і довів стійкість Сонячної системи. Незалежно від Джона Адамса обчислив масу і орбіту невідомої планети, що збурює рух Урана (за координатами, вказаними Левер’є, її відкрив 23 вересня 1846 р. Йоганн Ґалле в Берлінській обсерваторії, планету згодом назвали Нептуном).

На підставі тривалих досліджень руху Меркурія показав (1859), що у швидкості зміщення перигелію планети є складова (38″ на століття), яку не можна пояснити впливом відомих тіл Сонячної системи (в зв’язку з цим передбачав існування планети (Вулкан), яка могла б викликати таке збурення). Планета Вулкан мала б лежати ближче до Сонця, ніж Меркурій (загадкову складову в русі перигелію Меркурія згодом пояснили на основі загальної теорії відносності). Низку інших робіт присвятив вивченню орбіт періодичних комет і метеорних потоків, дослідженню можливості утворення астероїдів у результаті розпаду планети під дією приливних сил Юпітера.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна, астероїд 1997 Левер’є.

Урбен Жан Жозеф Левер’є помер 23 вересня 1877 р. в Парижі.

Докладніше про Урбена Левер’є