Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Г’юїш Ентоні (н.11.IV.1924)

 Hiuish

 

Англійський радіоастроном Ентоні Г’юїш народився 11 травня 1924 р. у м. Фой (південно-західна Англія). Здобувши (1946) вищу освіту в Кембриджському університеті, приєднався до групи дослідників під керівництвом Мартіна Райла в Кавендішській лабораторії університету. З 1952 р. — співробітник Маллардської радіоастрономічної обсерваторії Кембриджського університету (у 1982—1988 рр. її директор). З 1951 р. був викладачем Кембриджського університету (протягом 1971—1989 рр. професор радіоастрономії). З 1977 р. — професор астрономії Королівського інституту Великобританії.

 

Галузь наукових інтересів Ентоні Г’юїша — радіоастрономія. Відкрив (1964) явище мерехтіння радіоджерел малих кутових розмірів при проходженні їхнього випромінювання через хмари плазми в міжпланетному просторі, використав явище мерехтіння для вивчення сонячної корони й оцінки розмірів дуже малих радіоджерел.

 

У липні 1967 р. студентка Кембриджського університету Дж. Белл, яка працювала під його керівництвом, відкрила джерело пульсуючого радіовипромінювання (невдовзі група Г’юїша відкрила ще три таких об’єкти). Їх назвали пульсарами. Г’юїш першим зробив припущення, що пульсари пов’язані з нейтронними зорями (на той час існування таких об’єктів передбачали лише в теорії), а також оцінив відстані до них і показав, що пульсари лежать в нашій галактиці.

 

Разом з Мартіном Райлом удостоєний Нобелівської премії з фізики 1974 року за піонерські дослідження в галузі радіофізики й за визначальну роль у відкритті пульсарів.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1