Гокінг Вільям Стівен (08.І.1942 — 14.ІІІ.2018)

Англійський фізик-теоретик і астрофізик Стівен Вільям Гокінг народився в Оксфорді 8 січня 1942 р. (рівно через 300 років після смерті Ґалілея), де і вступив на фізичний факультет. Проте, оскільки в Оксфорді ніхто професійно не цікавився космологією, він перевівся на навчання в Кембридж. Зробив там стрімку академічну кар’єру і був запрошений на престижну математичну кафедру Кембріджського університету, ту саму, якою у XVII ст. керував І. Ньютон.

Незважаючи на важку хворобу (повна нерухомість й відсутність мови) Гокінг продовжує з допомогою комп’ютера виконувати наукову роботу, брати участь у конференціях, публікувати науково-популярні книг (деякі стали бестселерами). Його наукові зусилля зосереджені головно на спробах пояснити фізичні основи теорії Великого Вибуху (із застосуванням законів квантової фізики), вивченні чорних дір і властивостей простору й часу всередині них. Разом із Р. Пенроузом довів декілька основних теорем про сингулярності в космології. Запропонував (1971) новий механізм утворення чорних дір, а також показав, що на дуже ранніх етапах еволюції Всесвіту при великих тисках і щільностях могли утворюватися чорні діри малої маси з розмірами порядку розмірів елементарних частинок. Ці результати вимагали синтезу загальної теорії відносності і квантової механіки, тому Гоукінг почав розробляти квантову теорію гравітації, що нині є однією з центральних проблем теоретичної фізики.

У 1974 р. показав, що чорні діри завдяки квантовим флуктуаціям постійно випромінюють енергію у вигляді фотонів, електронів і нейтрино. Таким шляхом ці об’єкти «випаровуються» й втрачають масу.

На честь науковця названо астероїд 7672 Гокінг.

Стівен Гокінг помер 14 березня 2018 р. в Кембриджі (Великобританія).