Іннес Ейтон Торберн Роберт

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Іннес Ейтон Торберн Роберт (10.XI.1861 — 13.III.1933)

Innes

Шотландський та південноафриканський астроном Роберт Торберн Ейтон Іннес народився 10 листопада 1861 р. в м. Единбург. Здобув освіту самотужки. Цікавився астрономією з дитячих років.

Юнаком переїхав до Сіднея (Австралія), влаштувався на роботу й одночасно став виконувати аматорські астрономічні спостереження з допомогою власного 12-дюймового телескопа-рефлектора. Відкрив кілька нових подвійних зір. Опублікував низку робіт з питань збурень орбіт Марса і Венери.

Упродовж 1896—1903 рр. працював в обсерваторії на мисі Доброї Надії, до якої його запросив (1894) королівський астроном Девід Ґілл. 1903 р. очолив нову метеорологічну обсерваторію в Йоганнесбурзі (реорганізував її згодом в астрономічну обсерваторію і протягом 1903—1927 рр. був у ній директором).

Галузь наукових інтересів Роберта Іннеса — спостережна астрономія. Відкрив 1628 нових пар подвійних зір на південному небі, опублікував (у 1899 р. і 1927 р.) каталоги південних подвійних зір. Виконував також систематичні спостереження змінних зір (відкрив понад ста змінних), спостерігав галілеєві супутники Юпітера, покриття зір Місяцем.

Був одним з перших, хто застосував блінк-мікроскоп в астрономії. З допомогою цього приладу відкрив найближчу до Сонця зорю — Проксиму Кентавра. Відкрив (1920) зорю (її названо на його честь — зоря Іннеса), виявивши її швидкий власний рух і вимірявши паралакс.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1658 Іннес.

Роберт Торберн Ейтон Іннес помер 13 березня 1933 р. в Лондоні.