Кеплер Йоганн

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Кеплер Йоганн (27.ХII.1571 — 15.ХI.1630)

Kepler

Німецький математик і астроном Йоганн Кеплер народився 27 грудня 1571 р. у м. Вайль-дер-Штадт, поблизу Штутгарта. Цікавився астрономією з дитячих років. Вищу освіту здобув в Тюбінґенському університеті. З 1594 р. — читав лекції з математики в університеті міста Ґрац, а 1600 р. переїхав до Праги і став працювати помічником Тіхо Браге, успадкувавши після його смерті (1601) всі результати спостережень Браге і його посаду — придворного математика і астронома.

У 1612 р. переїздить до Лінца, де за ним збережена попередня посада, але майже без реальної платні, тому працює вчителем математики і складає гороскопи. У 1626 р. змушено переїздить в Ульм і переходить (1628) на службу до герцога Валленштейна.

Йоганн Кеплер — один із творців астрономії нового часу. Відкрив закони руху планет (закони Кеплера), на основі яких склав планетні таблиці (Рудольфови). Заклав основи теорії затемнень. Винайшов телескоп, в якому об’єктив і окуляр — двоопуклі лінзи.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 1134 Кеплер, Наднову 1604 (яку він описав), космічний телескоп «Кеплер» (з 2009 р. виконує пошуки екзопланет).

Йоганн Кеплер помер 15 листопада 1630 р. у м. Реґенсбурґ (Німеччина).

Докладніше про Йоганна Кеплера