Кеплер Йоганн

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Кеплер Йоганн (27.ХII.1571 — 15.ХI.1630)

Kepler

Німецький математик і астроном Йоганн Кеплер народився 27 грудня 1571 р. у м. Вайль-дер-Штадт, поблизу Штутгарта. Цікавився астрономією з дитячих років. Вищу освіту здобув в Тюбінґенському університеті. З 1594 р. — читав лекції з математики в університеті міста Ґрац, а 1600 р. переїхав до Праги і став працювати помічником Тіхо Браге, успадкувавши після його смерті (1601) всі результати спостережень Браге і його посаду — придворного математика і астронома.

У 1612 р. переїздить до Лінца, де за ним збережена попередня посада, але майже без реальної платні, тому працює вчителем математики і складає гороскопи. У 1626 р. змушено переїздить в Ульм і переходить (1628) на службу до герцога Валленштейна.

Йоганн Кеплер — один із творців астрономії нового часу. Відкрив закони руху планет (закони Кеплера), на основі яких склав планетні таблиці (Рудольфови). Заклав основи теорії затемнень. Винайшов телескоп, в якому об’єктив і окуляр — двоопуклі лінзи.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 1134 Кеплер, Наднову 1604 (яку він описав), космічний телескоп «Кеплер» (з 2009 р. виконує пошуки екзопланет).

Йоганн Кеплер помер 15 листопада 1630 р. у м. Реґенсбурґ (Німеччина).

Докладніше про Йоганна Кеплера