Кілер Едвард Джеймс

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Кілер Едвард Джеймс (10.IX.1857 — 12.VIII.1900)

Kiler

Американський астрофізик Джеймс Едвард Кілер народився 10 вересня 1857 р. в Ла Салле (шт. Іллінойс). Цікавився астрономією з дитячих років. Закінчивши (1881) університет Гопкінса в Балтиморі, став до роботи в обсерваторії Аллегені (Піттсбург, шт. Пенсильванія). Один рік (1883—1884) навчався в Гейдельберзі й Берліні у Роберта Бунзена і Германа Гельмгольца, а потім повернувся в обсерваторію Аллегені. Протягом 1888—1891 рр. працював у Лікській обсерваторії. З 1891 р. очолював обсерваторію Аллегені, а з 1898 р. і до кінця життя — директор Лікської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Джеймса Кілера — туманності, планети. Визначив (1890) променеві швидкості деяких туманностей. Виконав (1895) вимірювання променевих швидкомтей різних частин кілець Сатурна й довів, що вони не можуть бути суцільним об’єктом. Вивчив фотографії туманностей, що були отримані з допомогою Лікського рефрактора, і дійшов висновку, що серед них переважають спіральні туманності (пізніше ці об’єкти ототожнили з галактиками). Заснував (разом з Джорджем Гейлом) журнал «Astrophysical Journal» і був його першим редактором.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2261 Кілер, щілина в кільці А Сатурна.

Джеймс Едвард Кілер помер 12 серпня 1900 р. в Сан-Франциско (США).

Докладніше про Джеймса Кілера